Президент Росії Володимир Путін заявив, що російська влада гарантує забезпечення кримчан прісною водою і одним із потенційних ресурсів може стати Азовське море. Пославшись на вчених, він сказав, що під дном моря та в його акваторії є достатньо прісної води, яку можна було б качати для потреб Криму.

Про це пише ВВС, інформує UAINFO.org.

Після анексії Криму Росією, у травні 2014 року, Україна припинила постачання води до автономії Північно-Кримським каналом. Нині так звана влада Криму визнає, що запаси прісної води майже вичерпані.

Але чи є в Азові прісна вода і чи можна її підняти з-під моря? І якщо вона там є, чому Україна впродовж кількох десятиліть не робила цього? Адже Крим та інші південні регіони країни завжди потерпали від нестачі прісної води.

Свердловина № 17

Одразу після заяв Путіна російська преса з посиланням на кримських вчених повідомила, що під Азовським морем є запаси прісних вод: це води ріки Дон, яка впадає в це море, але із так званого підруслового стоку.

У цих публікаціях не йшлося про те, що проводилися якісь серйозні геологічні дослідження. Але українські вчені кажуть, що таке явище природи, як підруслові потоки рік, існує з давніх-давен.

ВВС News Україна знайшла людину, яка багато років тому була учасником експедиції, що натрапила на прісну воду нижче дна Азовського моря.

Нині 90-річний Євген Шнюков - академік НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук, засновник школи морської геології, за плечима якого багато експедицій з дослідження морів по всьому світу.

Читайте також: Проблема водоснабжения решается примитивным перераспределением ресурса внутри самого Крыма. У кого-то отнимают – кому-то отдают, – блогер

"Ріка Дон дійсно має продовження в Азовському морі. Це так зване палеорусло, тобто, колишнє русло ріки, яке тепер замулене, закрите. Загалом у цьому немає нічого дивного. Кожна ріка має двоповерхову будову: є поверхневий сток і є русло, розташоване під піщаним шаром, яке йде паралельно верхньому потоку", - розповідає Євген Шнюков.

"І ось в одному з таких палеорусел Азовського моря я колись пробурив свердловину номер 17. І вона дала нам прісну воду. Якщо на цьому палеоруслі бурити, там може бути вода", - каже вчений.

Але при цьому наголошує, що усе це лише теоретичні припущення, які треба перевіряти.

На прісну воду експедиція в Азовському морі натрапила випадково. І було це не один десяток років тому.

Як розповів академік Шнюков, тоді геологи шукали не воду, а розсипи, тобто, мінерали, корисні копалини тощо. Після того, каже науковець, пошуком води ніхто не займався.

Чи є вода і скільки - точно невідомо

Назагал, каже Євген Шнюков, обсяг води у палеопотоках може становити близько 1/3 верхнього потоку.

Але це теж - теорія. Практично ж, скільки там води може бути і яка вона, не знає ніхто, у тому числі в Криму.

Геннадій Самохін із Таврійського національного університету, який РФ перейменувала у Кримський федеральний університет, в інтерв'ю "Российской газете", розповів, що ще належить встановити, чи взагалі палеорусло Дону залишилося під дном Азовського моря і чи є там постійний приток води.

"Якщо воно насправді збереглося до наших днів і під Азовським морем тече підрусловий сток Дону - це був би ідеальний варіант для кримчан, (...) фактично необмежений запас донської води", - заявляв він.

Євген Шнюков каже, що під Азовським морем "багато й менших руслових рік, окрім Дону", де також може бути вода, але ніхто не займався вивченням глибин.

Ресурси вичерпані

Доктор геологічних наук Микола Огняник був серед тих геологів, які ще до будівництва Північно-Кримського каналу займалися пошуком прісної води в Криму. Зараз в інституті Геологічних наук НАН України він очолює відділ охорони підземних вод.

Вчений каже ВВС News Україна, що загалом підземні запаси води у Криму практично вичерпані. Микола Огняник схиляється до того, що навіть якщо під дном Азовського моря і є прісна вода, запаси її незначні.

Ще більший скепсис має завкафедри гідрогеології та інженерної геології Інституту геології КНУ ім. Шевченка Олексій Кошляков.

"Якщо навіть припустити, що вода там є, її якість - під питанням. Це може бути не вільна вода, а середовище, насичене водою - з мулом, піском", - каже ВВС News Україна професор і доктор геологічних наук.

"Я знайомий з кримськими геологами ще з радянських часів. Ніхто вам не скаже, що Крим можна забезпечити водою із Азовського моря. Бо ніяких підземних річок там вже немає, річищ немає. Це товща, насичена водою під поверхнею землі, різного хімічного складу. І вона взаємодіє із водами поверхні", - вважає професор Кошляков.

Вчений каже, що ще до того, як побудували Північно-Кримський канал, яким води Дніпра доставлялися в автономію до анексії АРК Росією, вивчалися різні можливості забезпечення Криму водою і у підсумку обрали саме поверхневе постачання каналом. Враховували і технічні можливості, і обсяги, що їх мав отримувати Крим для населення і для промисловості.

Читайте також: Кулеба заявив, що Україна буде перешкоджати Росії в опрісненні води для Криму

До окупації Криму Росією півострів отримував 85 відсотків від усієї прісної води саме Північно-Кримським каналом.

Вчені-геологи наголошують на тому, що дослідження дна Азовського моря не було б дорожчим багатьох інших геологорозвідувальних проєктів. Однак значно більшою проблемою є постачання цієї води у кримські трубопроводи, якщо її знайдуть.

Чи треба ця вода Україні

Закономірне питання, чому Україна увесь цей час не скористалася можливістю перевірити, чи є прісна вода в Азовському морі. Адже запаси води в країні недостатні, а в Криму та інших південних регіонах - поготів.

"Бо простіше взяти воду із Дніпра, чим намагатися дістатися на глибини, де невідомо, що чекає. Загалом по Україні є розвідані запаси підземних вод, окрім вод під морями, але ці води не використовуються, бо легше брати наземну прісну воду. Хоча науковці пропонували це робити. Але господарники - у широкому розумінні слова - обирали інший варіант, зручніший і дешевший - брати воду із річок", - розповідає ВВС News Україна доктор геологічних наук Микола Огняник.

Політична ціна прісної води

Азовське море впродовж всіх років окупації Криму Росією є дражливим питанням у стосунках Києва та Москви, передусім - через незавершеність оформлення кордону по ньому.

Остаточний поділ території так і не відбувся і зараз кордон між двома країнами є лише по дну моря, а не по воді.

Читайте також: Оккупанты призывают крымчан "не ждать воды из крана"

У 2003 році президенти Леонід Кучма і Володимир Путін підписали угоду, відповідно до якої Азовське море стало внутрішнім морем двох країн. А після анексії Криму Росією, як наголошують аналітики, РФ посилює свою присутність у тому регіоні.

Академік Євген Шнюков твердить, що палеорусло Дону може бути в самому центрі Азовського моря і що саме там багато років тому натрапили на прісну воду.

А отже, будь-які спроби Росії вести геологорозвідувальні роботи у спільних водах, визначених міжнародними договорами, можуть стати іще одним приводом для ескалації.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube