На Різдво багато киян поїхали до Львова. Й оце втретє у стрічці читаю таке: "Тут хочеться говорити українською". Це тішить

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Богдан Логвиненко, повідомляє UAINFO.org.

Але я розумію, що багатьом банально бракує українcькомовного середовища в Києві. Мені тепер складно це уявити. Єдині люди, від яких я часом у столиці чую російську – це трішки родичі, офіціанти й таксисти. Та й офіціанти – усе рідше, особливо ті, що мене знають.

Читайте також: Переходь на українську! Лишатися російськомовним означає лише погоджуватися бути переможеним

Чи я їм роблю зауваження за російську? Ні, але роблю компліменти за українську й лишаю чайові. Це працює. У заклади, де не працює – не ходжу.

Як формується це українськомовне середовище? Дуже просто – ви починаєте з усіма говорити українською. Що, так просто? Так.

Чи ставив я мету ціль якось позбутися людей, що не говорять українською? Звісно, ні. Але абсолютна більшість просто із часом перейшла у спілкуванні зі мною на українську.

Кілька місяців тому я пішов у спортзал і запитав, чи в них є українськомовний тренер і чи я можу записатися до нього на пробне заняття.

Читайте також: "Щоразу викликатиму поліцію": українці готуються захищати свої мовні права у 2021 році

Ми почали тренуватись, а заразом і знайомитись. Я привів друга, друг привів свого друга. За місяць Євген почав вести свій профіль в інстаґрамі українською замість російської, бо відчув, що є попит, і написав, що на нього вплинув Ukrainer.

Ви точно її знаєте, і вона вам подобається? Чому ви досі публічно не говорите нею? Боїтеся, що навколо вас самі російськомовні? Але раптом чуєте, як цим російськомовним дзвонить мама чи бабця, і вони гоп – і вже українськомовні.

А якщо ви почнете досліджувати своє коріння, свій рід, то з великою імовірністю виявиться, що і прабабця, і прапрабабця, й усі колись русифікувалися, щоб вижити і перечекати до того часу, в якому ми живемо зараз.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube