MENU

Ліза Монтгомері – люта вбивця, яку сьогодні мали стратити. Хто вона така?

1898 2

Ліза Монтгомері – люта вбивця, яку сьогодні мали стратити. Хто вона така?

За кілька днів до того, як президент Трамп залишить свою посаду, його адміністрація планує першу за 70 років "федеральну" страту жінки. 12 січня суд тимчасово зупинив виконання вироку, щоб провести ще одне слухання та оцінити її психічний стан. Адвокати Лізи Монтгомері та правозахисники стверджують, що вона є психічно хворою жертвою насильства і заслуговує на помилування. Родичі вбитої нею жінки вважають інакше.

Про це пише ВВС, інформує UAINFO.org.

Даяна Меттінглі пригадує один момент зі свого дитинства, за який вона відчуває величезну вдячність і водночас провину.

Вона вважає, що завдяки цій події в неї було "досить нормальне" життя - будинок із затишним двором на восьми гектарах, ніжні стосунки з дітьми і майже два десятиліття роботи на штат Кентуккі.

Однак та сама подія, на думку жінки, вплинула на долю її молодшої зведеної сестри Лізи Монтгомері.

У вівторок Монтгомері планували позбавити життя за жорстоке вбивство 23-річної жінки, яка була на восьмому місяці вагітності. У грудні 2004 року Ліза, якій тоді було 36 років, задушила Боббі Джо Стіннетт, вирізала дитину з її лона та викрали її. Стіннетт померла від втрати крові.

Меттінглі і Монтгомері жили разом до того часу, коли Меттінглі виповнилося вісім років, а її зведеній сестрі - чотири. За словами Меттінглі, це був жахливий дім. Фізичне, психологічне і сексуальне насильство з боку Джуді Шоннессі, матері Монтгомері, та її хлопця було звичним явищем.

Біологічний батько дівчат покинув родину, і через деякий час Меттінглі забрали прийомні батьки. Монтгомері залишилася з матір'ю.

Сестри побачать одна одну знов лише через 34 роки. Це станеться у залі суду, де адвокати уряду США намагатимуться переконати присяжних винести Монтгомері смертний вирок.

"Одну сестру забрали і відправили у люблячу родину, яка виховала її і допомогла зцілити душевні рани", - розповідає Меттінглі.

"Друга сестра залишилася в обставинах, які ставали все гірше і гірше, доки вона не зламалася".

Якщо страта відбудеться, Монтгомері стане однією з 10 ув'язнених, смертний вирок яких адміністрація Трампа виконала менш ніж за рік. Наприкінці грудня її адвокати подали петицію до Дональда Трампа. Вони зазначили, що Монтгомері протягом всього свого життя зазнавала жорстокого поводження, яке вони характеризують як катування, і що вона психічно хвора. З огляду на ці обставини, жінка заслуговує на помилування.

Однак у крихітному містечку Скідмор у штаті Міссурі, де було скоєно злочин, співчуття ці аргументи не викликають. На думку його мешканців, останні миті життя Боббі Джо Стіннетт були таким жахливими, що смертний вирок є цілком виправданим.

Ліза Монтгомері та Боббі Джо Стінетт познайомилися в інтернеті завдяки своїй спільній любові до собак. Вони переписувалися на форумі, присвяченому рет-тер'єрам, який називався "Ratter Chatter".

Монтгомері розповіла Стіннетт, що вона також очікувала дитину, і жінки ділилися історіями про вагітність.

У грудні 2004 року Монтгомері проїхала 281,5 км від свого будинку в Канзасі до Скідмора, де вона збиралася подивитися на цуценят тер'єра, які належали Стіннетт.

Стіннетт, однак, очікувала побачити не Монтгомері, а жінку на ім'я Дарлін Фішер. Під цим іменем Монтгомері почала спілкуватися зі Стіннет, надсилаючи їй листи з іншої електронної адреси.

Коли Стіннетт відчинила двері, Монтгомері напала на вагітну жінку, придушила її шматком мотузки і вирізала дитину у неї із живота.

Слідчі швидко зрозуміли, що "Дарлін Фішер" не існує, і наступного дня відстежили Монтгомері через її електронні листи та IP-адресу комп'ютера.

Вони виявили у неї на руках новонароджену дівчинку, яку, як стверджувала Монтгомері, вона народила напередодні. Втім, жінка швидко заплуталася в аргументах і незабаром зізналася у вбивстві.

З 2008 року Монтгомері перебуває у федеральній в'язниці в Техасі для жінок з особливими медичними та психологічними потребами, де вона отримує психіатричну допомогу. Після оголошення дати страти її помістили в ізольовану камеру під вахту з метою запобігання самогубству.

Читайте також: "Убийцу из Twitter" приговорили к смертной казни. Он искал потенциальных самоубийц и лишал их жизни

Жінку мали позбавити життя за допомогою смертельної ін'єкції пентобарбіталу 12 січня у в'язниці Терре-Хот у штаті Індіана. Це єдина федеральна в'язниця, в якій залишилася чинна камера смерті.

Адвокати Монтгомері стверджують, що з огляду на роки знущань, яких зазнала жінка, та безліч психічних проблем, її не повинні були засудити до смертної кари. Вони вважають, що на момент злочину Монтгомері була в стані психозу і не усвідомлювала своїх дій.

Думку адвокатів підтримала ціла низка правозахисників, серед яких 41 прокурор, як колишні, так і теперішні, а також Міжамериканська комісія з прав людини.

Однак заклики про помилування далеко не одностайні. Хоча за даними Інституту Геллапа, за останні 50 років смертну кару підтримує найменше число американців, 55% все ще вважають, що за вбивство потрібна найвища міра покарання. І ця думка ніде не лунає так одностайно, як у Скідморі.

"Боббі заслуговує на те, щоб бути живою. Сім'я Боббі заслуговує на це", - каже Меган Морроу, однокласниця Стіннет зі середньої школи. "А Ліза заслуговує на покарання".

Адвокати Лізи Монтгомері провели близько 450 інтерв'ю з членами сім'ї, друзями, свідками, лікарями та соціальними працівниками. Їхні свідчення складаються у моторошну картину проблемної родини, аб'юза, нехтування, професійної недбалості, зловживання наркотиками та психічних захворювань, які ніколи не лікували.

"Ця історія - трагедія від початку до кінця", - каже Келлі Генрі, одна з федеральних адвокаток Монтгомері.

"Але президент може зробити одну річ - він може сказати жінкам, які стали жертвами торгівлі людьми, які зазнали сексуального насильства: "Те, що ви пережили, має значення".

На думку адвокатів, випробування Монтгомері почалися ще навіть до її народження. Як розповідає батько жінки, мати Монтгомері Джуді Шонессі зловживала алкоголем протягом усієї вагітності, і їхня дочка народилася з фетальним алкогольним синдромом. Багато медичних експертів підтвердили цей діагноз.

Коли Меттінглі та Монтгомері були маленькими, Шонессі била їх та використовувала жорстокі покарання: вона могла заклеїти рот Монтгомері скотчем або виштовхнути Меттінглі на сніг оголеною.

Після того, як їхній біологічний батько пішов з дому, Меттінглі розповідає, що вони залишилися наодинці з чоловіками Шоннессі. Принаймні один з них ґвалтував Меттінглі.

"Джуді була маніпулятором і, хоч я і не люблю це слово, вона була злою. Вона отримувала задоволення від знущання з людей", - розповідає Меттінглі.

Після того, як Меттінглі забрала соціальна служба, Монтгомері стала жертвою нового чоловіка своєї матері. Як розповідають інші його діти, він був алкоголіком з нападами агресії і почав ґвалтувати Монтгомері, коли вона стала підлітком.

Сім'я переїжджала з місця на місце десятки разів. Але коли вони жили в місті Сперрі у штаті Оклахома, як розповідають адвокати, жорстоке поводження перетворилося на справжні тортури.

Зведені брати і сестри Монтгомері, а також інші свідки зазначають, що відчим збудував сарай біля трейлера, в якому вони жили, де він, а зрештою й його друзі, ґвалтували та били дівчинку.

Її мати торгувала нею, дозволяючи електрикам та сантехнікам сексуально знущатись з Монтгомері в обмін на роботу в будинку.

Коли Монтгомері була підлітком, вона одного разу розповіла двоюрідному брату, що чоловіки зв'язують її, б'ють її та можуть навіть помочитися на неї.

Але кузен, заступник шерифа, зізнався, що нічого не зробив. Натомість він відвіз дівчинку додому і віддав її в руки її кривдників.

Адвокатка Келлі Генрі каже, що найбільше її турбує те, що дорослі люди у позиції влади знали, що відбувається, але нічого не робили.

Коли Шонессі врешті-решт розлучилася зі своїм другим чоловіком, вона та Монтгомері дали свідчення в суді про сексуальне насильство. Суддя у справі вичитав Шоннессі за те, що вона не повідомила про зловживання, але сам також цього не зробив.

"Було так багато ситуацій, коли люди могли втрутитися і припинити знущання", - каже Генрі.

Двоюрідний брат Монтгомері розказав адвокатам, що "шкодує про своє мовчання".

Коли Монтгомері було 18 вона вийшла заміж за свого зведеного брата. У пари народилося четверо дітей за п'ять років, але стосунки не позбавили жінку від насильства, як вона напевно сподівалася.

Одного разу один із братів Монтгомері виявив домашнє відео, на якому чоловік Монтгомері бив і ґвалтував її.

"Це було жорстоко, нагадувало сцену з фільму жахів, - сказав він у заяві. - Мені стало погано, поки я дивився. Я не знав, що робити і як поговорити з сестрою про це".

Друзі та родичі почали помічати схильність Монтгомері занурюватися у "власний світ".

Її дітей це турбувало. Генрі каже, що це були перші ознаки її психічних захворювань, серед яких були біполярний розлад, складний посттравматичний стресовий розлад, дисоціативний розлад та черепно-мозкова травма.

Зрештою Монтгомері розлучилася зі своїм першим чоловіком і вийшла заміж за Кевіна Монтгомері. Приблизно в цей час вона почала неодноразово заявляти, що знову вагітна, хоча після народження четвертої дитини вона зробила стерилізацію.

Її адвокати припускають, що однією з причин, які призвели до вбивства, було те, що Монтгомері боялася, що її колишній чоловік викриє її брехню про вагітність та використає її проти неї, домагаючись опіки над їхніми дітьми.

"На той момент на неї був такий великий тиск, - зазначає Генрі. Вона описує колишнього чоловіка Монтгомері як жорстокого переслідувача. - Монтгомері була повністю відірвана від реальності".

Як зазначають адвокати, втрачаючи зв'язок із реальністю, вона фантазувала про те, що вагітна.

За словами Генрі, перший захист Монтгомері після того, як її заарештували та звинуватили у вбивстві, був жахливо неадекватним. Адвокат майже не представив свідчень щодо знущань з неї, її травм та психічних розладів.

Її тодішні адвокати представили альтернативну теорію злочину, яка полягала в тому, що вбивство скоїв брат Монтгомері, хоча він і мав алібі. Зрештою від цієї теорії відмовилися на користь аргументу про психічну неадекватність Монтгомері, але довіру до захисту вже було підірвано.

Після п'яти годин роздумів присяжні визнали Монтгомері винною. Наступного дня її засудили до смертної кари.

Тоді вперше з публічною заявою виступила Даяна Меттінглі, сподіваючись, що це щось змінить.

"Я би звернулась до президента Трампі за словами: "подивіться на життя Лізи, подивіться на всіх людей, які знущалися з неї, подивіться на зґвалтування, катування, психічне і фізичне насильство, якого зазнала ця жінка", - каже Меттінглі.

"Я би благала його про співчуття до неї, як до людини, з якої знущалися знову й знову. І попросила б його не зраджувати її знов".

Крихітне фермерське містечко Скідмор лежить на північному заході штату Міссурі.

Покоління тому, це було місце, де можна "постригтися, подивитися телесеріал, купити корм для кролика та повечеряти", - але ці часи вже давно минули. Сьогодні тут є ресторан, і лише кілька заасфальтованих вулиць.

Тут живе близько 250 людей, і всі вони знали Боббі Джо Стіннетт та її родину. Друзі згадують її як старанну дівчину, яка любила коней і собак. Вона любила плавати в річці Нодевей та пограти у Nintendo з дівчатами вночі. Розповідають, що вона була тиха і добра.

На момент вбивства вона нещодавно одружилася і очікувала на свою першу дитину.

Читайте також: В США впервые за 70 лет казнят женщину

Попри те, що випускники середньої школи Nodaway-Holt R-VII 2000 року здебільшого роз'їхалися, вони щороку вшановують пам'ять їхньої однокласниці Боббі Джо Стіннетт.

Вони збирають гроші і намагаються зробити щось приємне для матері Стіннетт. "Минулого року ми подарували їй квіти, подарунковий сертифікат на суму 100 доларів і оплатили рахунок за воду", - розповідає Джина Баумлі.

Мешканці міста не можуть забути вбивство, яке сталося 16 років тому.

З одного боку, світ не дає їм його забути. Про нього написано дві книги, знято кілька документальних телешоу, чимало фільмів та незліченне число подкастів.

І хоча нещодавно в судах і на сторінках газет, як-от New York Times, порушили питання про справедливість вироку Монтгомері, тут таких дискусій не виникає.

"Мені здається, що в багатьох цих публікаціях, люди забули про саму Боббі Джо, її дочку, її мати, чоловіка та друзів", - вважає Тіффані Кіркленд, одна з однокласниць Боббі.

"Вона завжди хотіла стати мамою, - каже Баумлі. - Вона була першою, в кого був справжній шлюб, і, дивлячись на Боббі Джо, можна було подумати, що ми всі мріяли про таке, коли були дівчатами".

Стіннетт була такою позитивною, що Морроу згадує, коли вона дізналася про вбивство, не могла повірити, що це сталося саме з нею. "Я подумала: хто завгодно, тільки не вона".

Але те, що сталося у скромному, обшитому дошками будинку, де Стіннетт жила зі своїм чоловіком, досі переслідує в кошмарах причетних до розслідування.

Шериф округу Нодевей Ренді Стронг каже, що сцена, яку він та четверо його колег побачили того дня, була такою кривавою, що в них усіх залишилася травма. Найбільше він обурений тим, що Стіннетт у такому стані першою побачила мати.

"Я хотів би повернути час назад і тих, хто захищає Монтгомері, помістити в ту кімнату", - каже він.

"А потім нехай вони подивляться на тіло. А потім нехай почують дзвінок її матері в службу 911. Це - моторошний кошмар".

Багато мешканців Скідмора посилаються на подробиці злочину та ретельне планування вбивства, яке вони вважають доказом того, що Монтгомері скоїла його із розрахунком.

Вона вистежувала Стіннетт в інтернеті під фальшивим ім'ям. Вона придбала інструменти, зокрема домашній комплект для пологів, і шукала в інтернеті, як робити кесарів розтин.

Шериф Стронг наполягає на тому, що злочин був ретельно спланований і що заарештована ним жінка продовжувала брехати, поки її не загнали у кут.

Доктор Кетрін Портфілд, клінічний психолог, яка оцінювала стан Монтгомері і провела з нею близько 18 годин, каже, що психоз не завжди виглядає так, як очікують люди.

"Людина в стані психозу не обов'язково буде нерозумною або не здатною діяти за планом", - каже вона.

"Ми роками спостерігаємо у нашій країні за жахливими, жорстокими злочинами, до яких спонукає психічно нездоровий набір переконань або думок. Випадок Лізи Монтгомері нічим не відрізняється. Вона скоїла це під впливом дуже хворої психіки".

Дитину Стіннетт повернули її батькові.

Мати і чоловік Боббі Джо ніколи не виступали з публічними заявами. Але Стронг розповідає, що нещодавно чоловік Стіннетт вперше сам зв'язався з ним. Він подякував шерифу за те, що він врятував його дочку і дозволив йому виховати її, чого вже не могла зробити його дружина.

"Я розплакався, - розповідає Стронг. - Ми всі тут пережили жахливу травму".

Шкільна подруга Стіннетт Баумлі розповідає, що коли вона читала про жорстоке поводження з Монтгомері, вона відчувала лише злість.

За її словами, це наче у всіх людей таке ідилічне життя, наче ніхто не страждає від зловживань, бідності та інших руйнівних трагедій. Вона згадує свою історію - коли Стіннетт вбили, Баумлі лікувалася від наркоманії у реабілітаційній клініці. Через це вона пропустила похорон подруги.

"Ну і це допомогло мені не надовго", - додає жінка.

"Мені огидно слухати про Лізу Монтгомері і те, що вона пережила. Ніхто не говорить про те, що пережила моя подруга", - каже вона.

"У мене перед очима постійно картина того, як мати Боббі Джо виявляє свою дочку в такому вигляді".

Cтрата Лізи Монтгомері мала бути третьою федеральною стратою після Альфреда Буржуа і Брендона Бернарда з моменту виборів у листопаді.

Кілька високопоставлених діячів звернулись із проханням про помилування у справі Брендона, але президент Трамп не прислухався до цих закликів.

Обраний президент Джо Байден вже пообіцяв припинити здійснення смертної кари, але коли це станеться, поки невідомо.

До липня 2020 року федеральних страт не було протягом 17 років. На рівні штатів кількість вироків та страт продовжує зменшуватися. У 2020 році було винесено лише 18 смертних вироків, а число виконаних страт досягло 30-річного мінімуму.

Зовсім нещодавно штати, в яких ще залишалася смертна кара, як-от Техас і Теннессі, зупинили страти через пандемію.

Читайте також: В Нигерии музыканта приговорили к смертной казни из-за песни

Однак смертні вироки за наказом президента Трампа продовжують виконувать. Якщо здійснять їх усіх, федеральний уряд стратить більше людей за останні півроку, ніж будь-яка інша адміністрація президента.

Ще двох засуджених до смертної кари буде страчено у в'язниці Терре-Хот до закінчення президентства Трампа. Нещодавно в камері смертників стався спалах коронавірусу, а під час попередніх страт захворів персонал в'язниці.

"Страти проводили попри загрозу здоров'ю та життю службовців, інших в'язнів, засуджених до смертної кари, та громад, куди повертаються після страти чиновники Бюро в'язниць", - розповідає Нгозі Ндулує, старший керівник наукових досліджень та спеціальних проєктів Інформаційного центру смертної кари.

"Це був дуже рішучий і скоординований план - стратити якомога більше федеральних в'язнів до кінця цього президентського терміну".

Меттінглі збиралася бути присутньою на страті. Згадуючи той момент, коли її, восьмирічну дівчинку, забрала соціальна служба, вона відчуває провину. Вона шкодує, що не розповіла дорослим про те, що відбувалося в тому будинку.

"Якби я це зробила, можливо, Лізу також забрали би", - каже вона.

"Її зрадили стільки людей протягом усього її життя. І я прошу - не зраджуйте її ще раз".

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

 

Джессіка Луссенгоп, ВВС


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини