Закон про мову, одна зі статей якого, що стосується сфери обслуговування та вступила в дію 16 січня, зокрема, передбачає й штрафи, адміністративну відповідальність за порушення. На мою думку, брати штрафи за мову – повна нісенітниця. 

Так, всі опитування щодо функціонування української мови свідчать про те, що зараз понад 50% українців виступають за постійний розвиток державної мови, за те, щоб вона ставала більш вживаною. Але це не означає, що вони виступають за штрафи. Я не бачу опитувань, як люди ставляться до штрафів, але навіть і без цього вважаю, що їхні результати будуть не на користь тих, хто ухвалював цей закон, пише у своєму блозі на сайті НВ заступник голови Інституту соціології НАН України Євген Головаха, інформує UAINFO.org.

Взагалі, думаю, що закон Про забезпечення функціонування української мови як державної, фракцією Порошенка був навішаний на нову владу, аби ускладнити їм життя. Бо добре пам’ятаю закон, який ця фракція подавала спочатку. Це був документ, де і мови не було про штрафи. А безпосередньо перед тим, як віддати владу, виникла ця редакція. Так що тут простий політичний розрахунок – створити важкі умови. Ми ж пам’ятаємо, як це було зроблено – відтягнули на три роки, щоб це все дісталося наступникам.

Читайте також: Переходь на українську! Лишатися російськомовним означає лише погоджуватися бути переможеним

Я не знаю, як це вирішуватиме влада "Слуг народу", і в мене немає рецепту. Хоча в даному випадку правовий нігілізм менш загрозливий для країни, ніж суворе додержання закону. Коли одні доноситимуть на інших, а так накладатимуть штрафи. І з моральної точки зору це буде дуже важка ситуація.

Наступний аспект проблеми – принципова позиція щодо того, як будувати націю. Є два шляхи. Перший –етнолінгвістичний, другий – національно-громадянський. Який ви шлях оберете – таку й матимете країну.

Враховуючи, що Україна – дуже етнолінгвістично складна країна, – побудова такої нації неможлива в перспективі, треба пройти через такі випробування, що не знаю, чи їх витримає наша слабка держава і наша слабка геополітична позиція.

Формування національно-громадянської – абсолютно нормальна ідея. Головний аргумент тих, хто вважає, що мова є ключовим елементом побудови нації – необґрунтований. Дуже багато сучасних націй побудовані не на мові. Є країна, яка дуже близька до нас із точки зору ситуації: складний етнічний склад і по кордонах військові дії. Це Ізраїль. У якому донедавна (до 2018 року) взагалі арабська мова була державною. Але вона й досі офіційна. Це при тому, що вони перебувають у дуже складній ситуації із арабським світом. Але вони не вважають, що потрібно залишити всюди тільки одну мову, бо розуміють, що матимуть із тим мільйоном арабів-громадян Ізраїлю стільки проблем, що вони не зможуть їх вирішити. Якщо українці впевнені, що зможуть це вирішити – слава Богу, але я не вважаю це найбільш перспективним шляхом розвитку національної самосвідомості і побудови нової сучасної держави.

Читайте також: Досі говорите російською? Тоді не дивуйтеся, що з вас лізе "рускій мір"

Тож не варто було робити цей закон таким поспіхом. Де ж тоді закон про мови національних меншин? Треба було створити один мовний закон, який регулював би усю систему мовної ситуації в Україні.

Бачите, скільки ми проблем маємо з угорцями, з російськомовним населенням будуть також серйозні проблеми, й з мовами тих меншин, які компактно проживають в Україні. Наразі можна було б переглянути окремі статті цього закону. Це був би найбільш перспективний шлях. Не кажу, що весь закон треба відміняти. Там є ряд статей, що нормально функціонують.

Але необхідно зробити дві речі. Перше – відмінити штрафи. Друге – ухвалити закон про мови національних меншин. І тоді можна було б щось зробити, щоб це не було конфліктною ситуацією.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube