MENU

Портников пояснив, до чого можуть призвести протести в Росії

1883 1


Під час пікету на підтримку опозиціонера Олексія Навального. Петербург, 23 грудня 2020 року

Багато українців можуть сприймати нинішні протести в Росії крізь призму неоднозначних, м'яко кажучи, політичних поглядів Олексія Навального. І в коментарях до того, що відбувається, відчувається образа через те, що росіяни не збиралися так після нападу на Україну – хоча, згадайте, мітинги проти війни, пікети тоді теж були

Про це для "Радіо Свободи" пише Віталій Портников, повідомляє UAINFO.org.

Але такою є логіка будь-якої авторитарної держави, логіка розриву між режимом і громадянами. Цей розрив найчастіше проходить не за лінією політичних розбіжностей, тому що громадяни фактично відсторонені від політики, у таких країнах, як Росія, вона підміняється пропагандою. І розуміння того, що влада може брехати, коли говорить про захист національних інтересів, загрозу для держави в більшості людей просто немає. А багато хто про це просто не замислюється, політику давно й міцно замінює побут.

Цей розрив проходить насамперед за лінією справедливості. Коли пересічний громадянин розуміє, що хижаки, які пробралися до влади, його просто обманюють. Що очільник держави – не лицар у сяйних обладунках. Що правоохоронні органи можуть захищати не громадянина, а мафію.

Читайте також: Три помилки українців, які щиро співчувають Навальному


Під час пікету на підтримку Навального. Петербург, 23 грудня 2020 року

Паралелі з Білоруссю

З усвідомлення цього простого факту мільйонами людей і починається ерозія будь-якого авторитарного режиму. Нещодавно щось подібне ми бачили в сусідів у Білорусі. І теж дивувалися, чому лідери білоруської опозиції не можуть чітко сказати, чий Крим. Адже це ж так просто!


Акція протесту у столиці Польщі проти збройної агресії Росії у Криму. Варшава, 2 березня 2014 року

Ми навіть не замислювалися про те, що звичайний білорус – навіть той, хто готовий кинути виклик режимові на відміну від звичайного українця, навіть того, хто просто стежить за новинами по телевізору, зазвичай не стикається з політикою. Відповідальність за політику він давно делегував своєму президентові. А той його обдурив. І взагалі набрид – скільки можна?

Так із протесту проти обману починає народжуватися політичний протест – адже не випадково ж на білоруських маніфестаціях з'явилися біло-червоно-білі прапори, стало більше білоруської мови й, до речі, більше солідарності з Україною.

Читайте також: Вважаю корисними будь-які спроби демократизації Росії – В'ятрович

У Росії може початися щось аналогічне – а для України це є дуже важливим, тому що, врешті-решт, може призвести до змін у сусідній країні та зменшення загроз для майбутнього України.

"Палац" у Геленджику і Путін, що старіє

Розслідування Навального так чи інакше деміфологізують найголовніший образ російського режиму – "імператорський" образ Володимира Путіна.

Ще кілька таких чудових історій, як розповідь про "палац" у Геленджику – і Путін, зо старіє, матиме такий вигляд, який він мав 2000 року – випадкової людини, яка незрозуміло за які такі заслуги потрапила на висоти російської влади, політика, позбавленого навіть тіні елементарного співчуття до людей.

Таким був Путін часів загибелі підводного човна "Курськ". І таким для мене видається Путін із "палацу" в Геленджику. Щоправда у Кремлі й далі заперечують, що ця будівля є "Путіновим палацом".

Це, звичайно ж, не означає, що путінський режим зникне, як сніговик у відлигу. Звичайно ж ні, Лукашенко – і той не зник! Але з певного моменту режим зможе триматися тільки на грубій силі й залякуваннях людей. А це – не найкраща та, що важливо, не надто довговічна опора для будь-якої влади.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Віталій ПОРТНИКОВ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини