Команда Зеленського вже більше року позиціонує себе як "політичний центр" між двома "неприйнятними крайнощами": з одного боку, Медведчук, із другого, Порошенко

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Олексій Панич, повідомляє UAINFO.org.

Причому "крайнощі", за цим політтехнологічним задумом, ще й "сходяться" (звідси наполегливо повторювана брехня, що саме Порошенко "привів Медведчука в політику").

Читайте також: Зеленський не перестав бути дріб'язковим і самозакоханим популістом із малоросійськими комплексами – блогер

Тому "жертва Медведчуком" з одночасними реверансами перед буцімто "проукраїнською" частиною ОПЗЖ (Бойко) аж ніяк не є несподіванкою.

"Слуги" й далі сподіваються "відкусити" собі – не самі, так за рахунок політичних союзників – "помірковану" частину і проросійського, і патріотичного електорату, витіснивши на маргінес, з одного боку, одіозного "кума Путіна", а з іншого, "клятого баригу", сама наявність якого в політиці їм усім як ніж до серця.

Читайте також: Партія-діагноз: депутати ОПЗЖ – за Путіна і проти розуму. ВІДЕО

Тому, якщо вже доведеться остаточно попрощатися з "монобільшістю", ідеальним політичним союзом для "слуг" була б коаліція водночас із "Голосом" і частиною ОПЗЖ (тою, що Бойко, а не тою, що Рабінович).

Бо з Тимошенко лячно, а з Порошенком ніяк не можна: "спонсори" не дозволять (у них його минуле правління й так уже в печінках сидить). А більше наразі й обирати нема з кого.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube