Вбивство Кім Чен Ина може призвести до непередбачуваних наслідків / фото REUTERS

Новий запуск балістичних ракет в Північний Кореї знову привернув увагу міжнародної спільноти. Але значно менше обговорень того, як Південна Корея реагує на військові досягнення свого сусіда.

Перш за все, у Сеулу є можливості завдати превентивний удар по ядерним об'єктам і ракетам КНДР в рамках стратегії "вбивчого ланцюга", - пише National Interest, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Відповідно, Південна Корея шукає можливості й проводить симуляції так званих ударів з "обезголовлення", націлених на знищення влади в Пхеньяні. Власне, йдеться про вбивство Кім Чен Ина і його внутрішнього кола.

Обидва кроки створюють великі проблеми, про які, однак, не говорять. В кожному з них Сеул не ставить собі просте питання, чи США підтримають його дії. Вашингтон теж не розмірковує над цим важливим питанням. В питанні удару зі знищення лідерів КНДР найважливіше питання звучить так: а що далі?

Читайте також: Смена ролей в театре теней в Пхеньяне: кому готовит свой трон Ким Чен Ын, – Le Figaro

В Південній Кореї розглядають знищення режиму Кім Чен Ина як запобіжний захід, який не дозволить Пхеньяну завдати удар у відповідь. Але загроза Північної Кореї просто так не зникне все одно. Існує ціла низка потенційних результатів успішної операції зі знищення режиму Кім Чен Ина. National Interest наводить найголовніші з них.

Перший сценарій - початок великої війни. Оскільки Північна Корея - найбільш закрите суспільство у світі, про неї дуже багато невідомо. Зокрема, ніхто майже нічого не знає про її військову структуру й найвище керівництво. Тому не можна сказати напевне, чи армія КНДР буде готова воювати далі, попри смерть Кім Чен Ина.

Зрештою, військові еліти отримують вигоду від нинішньої політичної системи. Вони проходять індоктринацію майже від народження і можуть виявитися дуже лояльними до сім'ї Кім, навіть якщо Кім Чен Ина вб'ють. Більше того, якщо країна буде атакована, а політичні лідери знищені, цілком розумно можна припустити, що консервативний військовий істеблішмент просто буде виконувати ті плани на випадок війни, які вже існують.

А це буде означати, що Сеул з його 10 мільйонами жителів обстріляють десятки тисяч артилерійських установок, які розміщені трохи північніше від демілітаризованої зони. Також військові бази США в регіоні теж можуть постраждати від удару дедалі більшого ракетного арсеналу КНДР. Деякі з цих ракет можуть бути озброєні хімічною чи біологічною зброєю. Звісно ж, КНДР може відповісти ядерною атакою по Південній Кореї або США, особливо якщо почнеться вторгнення після першої відповіді на удар з "обезголовлення".

Другий сценарій - початок громадянської війни. Кім Чен Ин править своєю країною дуже жорстоко. Якщо він і його оточення раптом виявляться мертвими, буде важко сказати, хто в країні тепер головний. Тож військові замість того, щоб націлити гармати проти зовнішнього ворога, можуть почати битву за владу між собою.

Звісно, такий результат більш прийнятний для генералів у Південній Кореї. Але навіть так буде не солодко. Громадянська війна в КНДР спричинить великий наплив біженців в Китай. А реакція Пекіну на це невідома. Китайське вторгнення з метою відновити порядок не можна відкидати. А це серйозно підірве кінцеву мету Сеулу об'єднати півострів під своїм управлінням. Певний хаос може початися й в Південній Кореї.

Читайте також: Парад в КНДР: новая баллистическая ракета и пожелания здоровья миру, объятому пандемией. ВИДЕО

Найбільше Південну Корею, Китай і США, а також інші країни світу, звісно ж, буде тривожити ядерна, біологічна і хімічна зброя КНДР. Всі сторони будуть відчувати великий тиск потреби вторгнутися, щоб взяти під контроль зброю масового знищення. А це може дати поштовх великій війні, описаній вище.

Третій сценарій - крах КНДР. Без сім'ї Кім держава просто зануриться в хаос. Це призведе до тих же проблем, як і у випадку з громадянською війною. Наприклад, щоб взяти під контроль цей хаос і північнокорейську зброю масового знищення, Китай з одного боку і Південна Корея зі США з іншого можуть піти на вторгнення в КНДР.

Найбільша загроза в такому випадку полягає не в тому, що зовнішні сили вступлять в битву із залишками північнокорейської армії. В якийсь момент армії Сеула, Вашингтона і Пекіна зустрінуться на території Північної Кореї. На тлі хаосу краху держави, це може швидко перерости в війну між двома ядерними державами. І це не єдина загроза. Навіть якщо Китай, США і Південна Корея зможуть координувати свої дії й уникнути конфлікту між собою, їм все одно доведеться зіштовхнутися з повстанцями. Зрештою, корейці націоналістично налаштовані і в минулому страждали від китайського імперіалізму.

Більше того, останні 70 років північних корейців регулярно "годували" пропагандою проти США і Південної Кореї. Американський досвід в Іраку й Афганістані показав, що країна погано підготовлена до боротьби з повстанцями. І немає причин вважати, що Китай чи Південна Корея впораються краще.

Читате також: В Великобритании заявили, что обнаружили секретную ядерную базу Ким Чен Ына

Четвертий сценарій - об'єднання Кореї. Найкращий з можливих результатів вбивства Кім Чен Ина і лідерів його режиму - це відносно м'яке об'єднання півострова. Це результат все ж буде мати свої ускладнення. Приблизна вартість об'єднання варіюється від одного до п'яти трильйонів доларів. Реальна ціна може виявитися значно вищою.

Найбільш схожим прецедентом було об'єднання Німеччини після падіння Варшавського договору. Для цього довелося перевести капітал розміром близько 2 трильйонів доларів із Західної Німеччини в НДР. В 1989 році населення Східної Німеччини дорівнювала чверті населення Західної. А середній дохід на душу населення в комуністичній частині становив третину від західного.

"Дохід північних корейців дорівнює менш ніж 5% від доходів південних. Кожного року доларова вартість збільшення ВВП Південної Кореї дорівнює всій економіці КНДР. Населення Півночі становить половину від населення Півдня і зростає завдяки вищому рівню народжуваності. Північна і Південь майже не торгують один з одним. Щоб наздогнати Південь, КНДР буде потрібно більше ресурсів, ніж Східній Німеччині, щоб рівень стандартів життя в обох частинах півострова наблизилися", - писав Пітер Бек на сторінках Wall Street Journal.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube