Державна Дума Росії ухвалила сьогодні у третьому і остаточному читанні закон про приведення законодавства про вибори у відповідність з поправками до Конституції.

Це означає, що Володимир Путін отримав можливість балотуватися на посаду президента і після закінчення нинішнього терміну повноважень - ще два терміни, якщо Кремль не вигадає чогось нового, - пише Віталій Портников для Еspreso.tv, інформує UAINFO.org.

Читайте також: Байден не жалеет, что признал Путина убийцей, – Псаки

68-річний Путін, таким чином, може працювати президентом до 2036 року. У 2036 році йому буде 84 роки - звичайно, поважний вік, але диктатори і раніше правили до глибокої старості. Перешкодити Путіну зберегти владу може тільки медицина і серйозне погіршення соціальної ситуації в Росії. Але ясно одне - сам російський правитель владу не віддасть. Занадто високими є ставки. І немає впевненості у своїй безпеці у разі втрати влади. Про завищену самооцінку Путіна я вже й не нагадую - російський президент давно і серйозно втратив зв'язок з реальністю. Але диктатурі така втрата зв'язку зовсім не перешкода.

У цьому сенсі всі розмови про "транзит" розраховані виключно на те, щоб перевірити, хто з представників путінського оточення мріє про владу всерйоз - для того, щоб вчасно знешкодити цього претендента і убезпечити себе від будь-яких альтернатив. Досі неясно, чи є взагалі серед соратників Путіна той, кому він може довіряти повністю - тобто той, хто не пов'язаний інтересами інших кремлівських кланів. Ну і найважливіше: а самі представники путінського оточення? Чи здатні вони довіряти один одному? Або гарантія їхнього виживання - тільки Путін? Адже про долю оточення Сталіна ніхто не забув. Після смерті диктатора його перший спадкоємець Георгій Маленков за підтримки Микити Хрущова розправився зі всемогутнім Лаврентієм Берією, а вже потім Хрущов вигнав з партії Маленкова і інших найближчих соратників колишнього вождя. А так дружили, поки боялися Сталіна!

Читайте також: Почему Путин проглотил обвинение в том, что он убийца? – Кочетков 

Так що ніякий наступник Путіна у його оточенні не проглядається - принаймні, поки що. А вже поза його оточенням - цвинтарна тиша і відсутність реального політичного життя. І якщо ця тиша іноді переривається судовими процесами над Олексієм Навальним, це зовсім ще не означає, що опозиційний активіст може не те що наступником Путіна стати, але взагалі реальною політичною діяльністю зайнятися.

Так що нам варто готуватися не до транзиту. Нам варто готуватися до маразму.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube