Захід повинен показати Росії, що їй може стати набагато гірше / Фото: REUTERS

Що Росія насправді замислила поблизу кордону України? Впродовж останніх тижнів Москва збільшувала свою військову присутність в регіоні: на суходолі й в морі, – посилюючи страх перед вторгненням.

Напевне, саме це підштовхнуло президента США Джо Байдена зателефонувати Володимиру Путіну у вівторок вранці, - пише на сторінках Washington Post колишній прем'єр-міністр і голова МЗС Швеції Карл Більдт, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Байден запропонував провести зустріч лідерів США і Росії, щоб "обговорити весь спектр проблем". Але ситуація в Україні точно була серед головних на думці у американського президента. 

Звісно, Росія вже мала значну військову присутність в регіоні. Вона анексувала Крим в 2014 році, а її сили захопили частину Донецької й Луганської областей. Але тепер, коли розгублений і знервований Захід стежить, Росія мобілізує нові військові підрозділи, відправляючи їх в ці ж місця. У соціальних мережах поширюються відео, на яких видно, як потяги везуть танки з далекого Сибіру. А 76-та повітряно-десантна дивізія з Пскова прямує зі своєї бази поблизу Естонії в Крим. Таким чином, це найбільша концентрація російських військ біля кордону України з 2014 року. Вочевидь, всі ці військові там не на екскурсії.

Читайте також: Что должен сделать Запад, чтобы избежать войны в центре Европы? – Кочетков 

Напруга швидко зростає. Справа не лише в тому, що Росія стягує війська на тлі посилення боїв біля лінії розмежування в Донецькій області. Російська риторика проти України теж значно загострювалася впродовж останніх тижнів. Державні ЗМІ в Москві просували абсурдні звинувачення, що Київ готує звірства, які потрібно зупинити. Потім кілька тижнів тому один з головних російських пропагандистів Дмитро Кисельов говорив про "другу братовбивчу" війну, яка от-от розпочнеться в Україні. При цьому, він стверджував, що Росія нібито до цього ніяк не причетна.

Що планує Кремль? Відкрите вторгнення в Україну, щоб взяти під контроль південну частину країни й забезпечити водою Крим, означало б початок масштабної війни в Східній Європі. Українські сили будуть чинити опір. А бої будуть великими й довготривалими. 

Захід повинен піти на рішучі дії. Росія може зіштовхнутися з серйозним покаранням, наприклад, її можуть викинути з міжнародної фінансової системи у відповідь на агресію. Якщо це станеться, навіть Китай не зможе врятувати російську економіку.

У курсі Кремля немає ніякої логіки. Але Москва може також повторити сценарій за 2014-2015 роки. Тоді Росія кинула великі військові ресурси у перемогу над українськими силами, а лише після цього сіла за стіл політичних переговорів, щоб отримати великі поступки. Саме так і з'явилися Мінські угоди. Притиснута до стіни й зазнавши великих втрат на полі бою Україна не мала простору для переговорів на свою користь.

Читайте також: Голобуцький: Путін ще підніматиме ставки, якщо Байден продемонстрував таку готовність до діалогу на тлі силових заходів

На даний момент відносини Москви з Вашингтоном, Брюсселем і Києвом майже досягли дна. Доведеться зачекати, щоб побачити, як Путін відреагує на дзвінок Байдена. Але йому точно не сподобалося, як президент США назвав його "вбивцею". У випадку Брюсселя, відносини погіршувалися з моменту, коли голова МЗС РФ Сергій Лавров принизив Верховного представника ЄС з закордонних справ Жозепа Борреля під час візиту в Москву. А відносини з Києвом почали погіршуватися ще більше після того, як президент Володимир Зеленський виступив проти Віктора Медведчука, головного представника Москви на внутрішній політичній сцені.

"Кремль може думати, що гірше вже не буде. І тому зараз хороший час, щоб "відкоригувати" ситуацію в Україні. Провокації спрацьовували в минулому. Можливо спрацюють і зараз", - пише Більдт.

Немає точного способу дізнатися, чим все закінчиться. Але Росія повинна зіштовхнутися з об'єднаним і твердим дипломатичним фронтом. Путін повинен розуміти, що наслідки будуть тяжкими, якщо агресія проти України продовжиться. Це критичний тест для США і Європи. Безпека і стабільність континенту на межі. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube