Пам'ятник журналісту і письменнику Володимиру Гіляровському (1855–1935) у Москві. Фотографія 2004 року Фото:Sergey Vinogradov (TASS)

Хоча, через молодий свій вік у момент написання картини, Володимир Гіляровський (1855–1935) і не був зображений на картині Іллі Рєпіна (1844–1930) "Запорожці", але художник і журналіст довгі роки залишалися добрими друзями, і об’єднувала їх у дружбі саме любов до України, пише історик Ігор РОздобудько для Радіо Свобода, інформує UAINFO.org.

Журналіст і письменник Володимир Гіляровський. Москва. Фото 1880-х років

Український художник Ілля Рєпін (Ріпин). Автопортрет. 1878 рік

Зображення веселого козака з картини Рєпіна «Запорожці». З цією постаттю для багатьох знайомих асоціювався образ Гіляровського у похилому віці

Читайте також: Український гетьман Петро Дорошенко. Чому під Москвою збереглася його могила?

Картина українського художника Іллі Рєпіна (Ріпина) «Запорожці» (1880–1891)

Ілля Рєпін жив здебільшого у Петербурзі, а Володимир Гіляровський у Москві, але коли хтось із них приїжджав з одного міста до другого, друзі обов’язково зустрічалися. В інший же час писали один одному листи, при чому листувалися українською мовою. Рєпін дуже часто надсилав Гіляровському поштові картки з зображенням того самого веселого козака зі своєї картини, на якого Гіляровський так став походити у старому віці.

«Мій друже», «добрий козаче», «дорогий козаче», – так звертався Рєпін до Гіляровського у своїх листах. А на новий, 1913 рік, написав другові віршоване привітання, знов таки, українською мовою. І це єдина, відома нам поезія, яку створив великий художник. В усякому разі, російською мовою Рєпін поезій не писав. Назвав цей вірш Рєпін «Доброму козакові, щирій душі».

Ось, чуєте? – Москва гуде:
Козак Гіляй гуляє,
Матнею вулицю мете,
Метелицю здіймає.
Слівці крилатії мета,
І з ядом, і з реготом,
В веселі вірші запліта:
Кого щадить, кого пита,
Кого діймає потом.
Він характерник не спроста...
Як Бульбу дядька знають.
Шанують, поважають всі,
До себе зазивають.

Не зашкодила дружбі двох українців навіть більшовицька революція. Рєпін виїхав у незалежну Фінляндію, Гіляровський залишився у червоній Москві, з того часу вони більше не зустрічалися. Але листувалися, як і раніше.

Читайте також: Михайло Драгоманов: архітектор європейської України на противагу Москві

Микола Струнников. «Портрет В. О. Гіляровського на коні», 1900 рік

У 1928 році Ілля Рєпін вітав Володимира Гіляровського з 55-річчям творчої діяльності тими самими словами, якими звертався на початку їхньої дружби:

«55 років, як все це скоро... Мені так хочеться схопити тебе за могутню руку і потрясти дружньо, мій дорогий козаче!»

Читайте також: Заборонений Пантелеймон Куліш. Українська література становила загрозу Російській імперії

Володимира Гіляровського малювало багато російських художників, серед них такі відомі, як Борис Кустодієв та Іван Шадр.

Аркадій Мелік-Саркісян. «Портрет В. Гіляровського»

Зображень Гіляровського, створених Рєпіним, серед них не збереглося. Але залишились, у спадок нащадкам, дружні листи, і ось цей вірш, єдиний вірш Рєпіна, написаний рідною для нього українською мовою.

Володимир Гіляровський у похилому віці

Володимир Гіляровський за роботою

Гіляровський теж складав поезії. В одній із них, «Запорожці», написаній у 1894 році, він не побоявся в царській Росії прославити гетьмана Мазепу, запорозького отамана Костя Гордієнка і шведського короля Карла ХІІ. Але про це наступного разу...

Меморіальна дошка на будинку в Москві, в якому Володимир Гіляровський мешкав у 1886–1935 роках

Пам'ятник журналісту і письменнику Володимиру Гіляровському (1855–1935) у Москві. Фото 2004 року

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube