Росія все ще шукає зручний момент для наступу проти України / Фото: REUTERS

Хто моргнув першим? Після двох тижнів зростання напруги навколо України Росія оголосила про завершення "військових навчань" біля українського кордону. Оскільки Вашингтон вже скасував своє рішення відправити два військових корабля в Чорне море на тлі того, як Кремль грав м'язами, аналітики почали сперечатися: хто дав початок деескалації? Володимир Путін чи Захід?

Про це пише The Telegraph. Замість того, щоб опускатися до змагання в "битті себе в груди", яке почав Путін, справжнє питання полягає в тому, хто "моргне першим", інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

"Жодне з джерел напруги між Росією й Заходом не зникло. Вогонь гармат, який нищить режим припинення вогню на сході України, й тяжкий стан здоров'я дисидента Олексія Навального у в'язниці - це лише дві невралгічні проблеми, які отруюють відносини Заходу зі Сходом. Широка ворожнеча між Росією й США по всьому Близькому Сходу від Лівії через Сирію до Афганістану - це частина більшої геополітичної картинки", - йдеться в статті.

А потім, ще є Китай. Відносини Заходу з Пекіном серйозно погіршилися після появи COVID-19, а також суперечок про його походження й способів комуністичного режиму боротися з пандемією. Росія вбачає в цьому можливість посилити свої стратегічні позиції. П'ять років тому Вашингтон використав "китайську карту", щоб ізолювати Москву. Тепер Кремль і Пекін сподіваються, що їхня співпраця "поб'є" американську силу.

Читайте також: Голобуцький: Україна вже ніколи не зможе дозволити собі мирний порядок денний і антимілітаристську риторику

Пропонуючи Китаю стратегічні райони, наповнені природними ресурсами, гостро необхідними для економіки Пекіна, Росія може покращити своє становище на фронті протистояння з Європою. Переорієнтація експорту газу й нафти на Китай дає Москві доходи, на які США не можуть накласти санкції. Водночас, російська сторона захищає Пекін від схожої проблеми, коли Вашингтон намагається реагувати на проблеми навколо Тайваню й уйгурців.

"Путін двічі застав Захід зненацька. В 2014 році він окупував Крим, а потім в 2015-му вторгся в Сирію. Те, що він поки що не анексував український Донбас, не означає, що Путін не почне діяти рішуче, коли з'явиться можливість", - йдеться в статті.

Наступ Китаю проти Тайваню може бути саме тим кризовим моментом, який розділить сили США й створить розкол на Заході в питанні, яка з криз більш пріоритетна. Зрештою, провал може відбутися в обох напрямках.

Суспільства на Заході зосереджені більше на охороні здоров'я, ніж на зовнішній політиці. Тож нас чекає довге, спекотне літо, під час якого Велика Британія й США будуть робити великі кроки, щоб взяти під контроль COVID-19 за допомогою масової вакцинації. Це передумова для того, щоб змусити економіки країн знову зростати. Але європейські союзники по НАТО досі замкнені в карантинах.

Кілька країн ЄС вже дивляться на російську вакцину "Спутник V" як на рятувальне коло. Поєднання економічного ослаблення з вакцинною залежністю в ЄС дає Кремлю надію, що НАТО не буде щось робити, коли спалахне криза. Відсутність солідарності ЄС з Чехією в її конфлікті з Москвою - це доказ проблеми.

Читайте також: Путин любым способом хочет принудить украинское руководство к прямым переговорам с сепаратистами – политолог 

Низка криз по всій Євразії стають сплетінням викликів для адміністрації Джо Байдена. Президент США, здається, часто повторює чи й навіть пародіює Теодора Рузвельта, висловлюючись жорстко, але утримуючись від відчутних ударів. Уникання конфлікту з ядерними Росією чи Китаєм - це, вочевидь, розумно. Але дозволяти Путін чи Си Цзиньпіну визначати червоні лінії небезпечно. Тому що вони можуть вирішити перетнути такі лінії, накреслені Заходом, очікуючи, що Байден блефує.

"Від України до Тайваню зв'язок слів і намірів Вашингтона лишається небезпечно нечітким. Слабші, але уважні вороги, такі як Росія і Китай, шукають можливостей для самоствердження. Якщо вони скоординують територіальні завоювання, західна солідарність, а також його здатність контролювати події можуть бути знищені", - йдеться в статті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube