Давід Душман (зліва) та президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах (справа). Фото: IOC/Greg Martin

98-річний Давид Душман був останнім живим солдатом, який брав участь у звільненні нацистського концтабору Аушвіц. У ніч із 4 на 5 червня він помер у лікарні у Мюнхені.

Про це повідомила Єврейська культурна громада у Мюнхені, інформує UAINFO.org з посиланням на Нromadske.ua.

«Душман був на передовій, коли у 1945 році викрили концтабір нацистів. Він був одним із визволителів Аушвіцу та врятував незліченні життя... Ми залишаємося йому глибоко вдячними та збережемо пам'ять про нього», — йдеться у заяві.

Душману був 21 рік, коли 27 січня 1945 році він брав участь у звільненні табору у лавах Червоної армії. У 2020 році він розповідав Reuters, що танком повалив огорожу у концтаборі, а потім ділився їжею з в'язнями.

Читайте також: Україна та "Аушвіц": історія і політика

«Коли ми прибули, то побачили огорожу та цих нещасних людей. Ми прорвали паркан своїми танками... Вони усі стояли у формі [в'язнів], тільки очі [було видно] — це було дуже страшно і жахливо», — розповідав чоловік.

За його словами, він не знав про концтабір Аушвіц до його визволення. Лише після війни Душман дізнався про те, якими жорстокими нацисти були у концтаборі.

Аушвіц був одним із найбільших нацистських концтаборів, що існував із кінця травня 1940 до січня 1945 року біля польського міста Освенцима. У концтаборі вбили щонайменше 1,1 мільйона людей, більшість із яких були євреями.

Кількість жертв науковці підрахували у непрямий спосіб — вони проводили вивчення списків на депортацію та підрахунок даних про прибуття потягів із в'язнями в Освенцим. Наразі на місці концтабору музей.

Читайте також: Аушвіц-Освенцим. Чому поляки прирівнюють Росію до Третього Рейху

Давид Душман був одним із 69 людей зі своєї дивізії, які пережили Другу світову війну. Чоловіка під час боїв отримав поранення і йому довелося видалити частину однієї легені. Водночас батько Душмана став жертвою репресій Сталіна — він помер у радянському таборі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube