Нещодавно Верховна Рада прийняла закон про "податок на Google" - йдеться про ПДВ в розмірі 20%, який доведеться платити не тільки Google, але й іншим міжнародним інтернет-компаніям, що надають свої послуги на території України. В кінцевому підсумку, за це заплатить кінцевий споживач через підвищення ціни на товари.

Як пише "Апостроф", ставка вітчизняного податку на бізнес в інтернеті виявилася вищою, ніж та, що пропонується G7, -  вона має скласти 20%, інформує UAINFO.org.

"Україна трохи поспішила з прийняттям цього закону. Ми не можемо дозволити собі якихось специфічних умов для транснаціональних корпорацій IТ-сфери, тим більш, обкладати їх податком за вищими ставками", - вважає президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Він упевнений, що це буде мати негативні наслідки: вітчизняний ринок IТ-послуг надзвичайно інтегрований зі світовим, ми знаходимося в ТОП-5 країн за кількістю програмістів, а експорт цих послуг увійшов до трійки лідерів разом з АПК і гірничо-металургійним комплексом.

"Тому в майбутньому буде доцільно узгодити норми українського оподаткування з тими, які будуть діяти в Європі", - наголосив Кінах.

Читайте також: Годовая инфляция достигла почти 10%: тарифы на ЖКУ взлетели на 35%, газ – на 161%

Звичайно, всіх цікавить, яким чином введення податку вплине на кінцевого споживача.

"Для українців, користувачів цих послуг, ніяких податків не буде, пошук в Google або користування мережами, як і раніше, залишається безплатним", - стверджують в партії "Слуга народу".

Однак навряд чи таке твердження відповідає дійсності. Адже всі свої витрати виробник або постачальник послуг завжди закладає в ціну продукції. Інакше вона просто не окупить себе. Тому експерти сходяться на тому, що введення податку неминуче призведе до подорожчання платних продуктів, які реалізуються через мережу.

Зрештою, саме так все і відбувалося в тих країнах, які впроваджували оподаткування інтернет-бізнесу.

Читайте також: Топ-3 проблем перевозки зерна автотранспортом – комментарии "Евротерминала"

"Наприклад, коли у Великій Британії ввели додатковий податок у 2% на електронні послуги, Google заявив, що ці витрати ляжуть на плечі місцевих маркетологів (за підрахунками, це близько 120 мільйонів фунтів стерлінгів додаткових витрат в рік). Так само транслюють свої витрати на споживачів й інші корпорації ", - пояснив СЕО компанії Svitsoft Георгій Курбанов.

При цьому інтернет-реклама в Україні й без того вже досить оподаткована, вважає він.

"Наприклад, у випадку з Facebook треба прив'язувати до рекламного аккаунту тільки картку фізичної особи. Тому, замовляючи рекламу в Facebook через агентство, рекламодавці спочатку платять з юрособи (наприклад, ТОВ на ТОВ), потім ці гроші потрапляють на ФОП, потім на карту, і лише тільки потім з картки гроші списує Facebook ", - додав він.

За словами Курбанова, таким чином, загальний рівень комісійних доходить майже до 40%: це 20% ПДВ, потім 5% податку на прибуток, потім 1% за зняття готівки, і ще треба врахувати комісійні агентства.

На думку експерта, головним постраждалим від впровадження нового закону стане малий і середній бізнес, який використовує карткові розрахунки для замовлення рекламних послуг на Google і Facebook.

Читайте також: Уроки для Украины. Как стимулируют экономику другие страны

"Варто зазначити, що Facebook і Instagram є головним інструментом по просуванню своїх товарів і послуг для дрібного і малого бізнесу. Наприклад, виробництво ручної біжутерії або домашніх сирів. Це переважно сімейний бізнес, мета якого - не отримувати надприбутки, а забезпечити самозайнятість", - констатував директор з комунікацій Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Микола Малуха.

Тому, за його словами, для них 20% ПДВ істотно вплине на собівартість продукції та конкурентоспроможність перед великими виробниками, які завдяки масштабу та оборотам гнучкіші в ціновій політиці. В кінцевому підсумку, за все, так чи інакше, заплатить кінцевий споживач через підвищення ціни на товари.

"Розрахувати відсоток подорожчання товарів і послуг в цьому випадку складно. Все залежить від того, яку частку становлять витрати на рекламу в загальній структурі собівартості продукції. Якщо, скажімо, витрати на рекламу в соціальних мережах складають 50% собівартості, то, відповідно, кінцева ціна товару або послуги зросте на 10% ", - резюмував Малуха.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube