Леонід Каденюк побував у космосі в 1997 році (Фото: Особистий архів Леоніда Каденюка)

Росія використала ім'я Леоніда Каденюка, першого космонавта незалежної України, в пропагандистській передачі з МКС про досягнення своєї космонавтики. Цей факт вдалося встановити українським радіоаматорам.

НВ розповідає, що відомо про цю історію, інформує UAINFO.org.

Картинки з МКС для радіоаматорів: що це таке і як використовує РФ

Кілька разів на рік російський екіпаж організовує з борту Міжнародної космічної станції (МКС) передачу тематичних зображень за протоколом SSTV — спеціально для радіоаматорів.

Читайте також: The Daily Mail: Как космические полеты влияют на иммунную систему астронавтов?

Ця технологія відома з 1950-х та дозволяє передавати чорно-білі або кольорові зображення вузькосмуговими каналам зв’язку. Для передачі даних найчастіше використовують любительський короткохвильовий або ультракороткохвильовий радіозв'язок. Передача зображень за протоколом SSTV (slow-scan television, телебачення з повільною розгорткою) дозволяє передавати один кадр за час від 8 секунд до кількох хвилин — залежно від формату і якості.

Організовуючи такі сеанси з борту МКС, росіяни зазвичай анонсують частоту передачі, а також час її початку та закінчення. Це дозволяє радіоаматорам всього світу прийняти сигнал і декодувати зображення за допомогою спеціальних програм, після чого їх можна побачити на екрані комп’ютера.

«Звісно, ця технологія більше підходить для передачі статичних картинок, а не відео», — пояснюють НВ Александра та Александер Кроліковскі, українські радіоаматори і водночас творчий дует митців Krolikowski Art. Вони нагадують, що SSTV було використано як технологію космічного радіозв‘язку вже в 1959 році. Саме за допомогою цієї технології були передані перші зображення зворотного боку Місяця та зображення з борту перших космічних кораблів, наприклад корабля Faith 7, пілотованого астронавтом Гордоном Купером (1963).

«Наразі технологія здебільшого використовується радіоаматорами на коротких хвилях для передачі зображень на величезні відстані. Але враховуючи космічну історію технології, в радіоаматорів — космічних романтиків — завжди є бажання власноруч прийняти SSTV сигнал з космосу», — пояснює своє захоплення Александер Кроліковскі.

Завдання подібних сеансів SSTV у РФ офіційно описують так: «З метою здійснення пропаганди фундаментальних досягнень вітчизняної пілотованої космонавтики в рамках секції Космічна освіта проводиться космічний експеримент Про Гагаріна з космосу. В рамках експерименту здійснюється передача зображень і тексту радіолюбительськими каналами зв’язку, які містять інформацію про життя і діяльності космонавтів на МКС».

Читайте також: Как космос убивает организм человека

Експеримент також відомий під назвою Інтер-МАІ-75 (як зазначено в його описі, «спрямований на об'єднання зусиль освітніх університетів і радіоаматорів Росії та США щодо відпрацювання технології та технічних засобів, які забезпечують спілкування і спільну роботу студентів з космонавтами та астронавтами з вивчення і освоєння процесу управління МКС, а також з відпрацювання різних способів передачі та різних видів переданої інформації»).

Сеанс 10 червня: як у ньому з’явилося фото Леоніда Каденюка

9−10 червня з борту МКС провели черговий такий сеанс передачі зображень. Його тему не розкривали заздалегідь, однак судячи зі знімків, які розшифрували радіоаматори, 12 переданих картинок були об'єднані розповіддю про радянську космічну програму Буран. Буран мав стати першим радянським орбітальним кораблем багаторазового використання, здійснив єдиний випробувальний безпілотний політ у 1988 році, проте з розвалом СРСР програму згорнули.

Зображення, прийняті з МКС 9-10 червня / Фото: Александра Кроліковска та Александер Кроліковскі

Another slightly noisy pic, great pic of #Buran tho. pic.twitter.com/FALDeaHAmP

— David Ryan (@M0GIW) June 9, 2021

На одному із зображень, переданих з МКС, програму Буран назвали «відповіддю на аналогічну багатоцільову військово-цивільну програму США Space Shuttle». Ще один зі слайдів передував серії подальших фото про учасників цієї розробки. «Льотчики-випробувачі, відібрані для програми Буран, проходили додаткову інженерну підготовку в Московському авіаційному інституті. Деякі з них в майбутньому стали космонавтами», — йдеться про тих, чиї фото були включені в сеанс передачі зображень SSTV.

Caught some #SSTV from #ISS was in an RF noisy location tho with just my THd72 @MAI_int @issfanclub @RF2Space @AmsatUK #amsat #hamr #spacestation pic.twitter.com/lmYsGPLTNT

— David Ryan (@M0GIW) June 9, 2021

Ці знімки 9−10 червня вдалося прийняти та декодувати українським радіоаматорам Александрі та Александеру Кроліковскі (радіопозивні UR4URE та UR4URD відповідно). З подивом для себе вони виявили серед них і фото Леоніда Каденюка, першого космонавта незалежної України.

Дует Krolikowski Art так описує процес отримання зображень: «У польових умовах ми записали лише сигнал, в якому було закодовано зображення, а декодувати картинку вирішили вже вдома. Зображення, як в часи вінтажних модемів, повільно з’являлося на екрані ноутбука».

Читайте також: Китайський марсохід "Чжужун" надіслав нові фото з червоної планети

За їхніми словами, це виглядає так, що комп‘ютер «стрекоче», а на екрані повільно, рядок за рядком, з‘являється прийняте зображення.

Зображення, прийняте з МКС 9-10 червня / Фото: Александра Кроліковска та Александер Кроліковскі

Зображення, прийняте з МКС 9-10 червня / Фото: Александра Кроліковска та Александер Кроліковскі

«Перші три зображення були листівками з російськими космонавтами. Ми жартували, що Роскосмос пропонує зібрати «бейсбольні картки з 12 космічними апостолами, — розповідають радіоаматори. — Але четверте зображення, прийняте на наступний день, нас вразило. Бо космонавт на ньому мав доволі далеке відношення до російської космічної програми».

Долучення до цього списку Леоніда Каденюка, хоча він і брав участь у програмі як льотчик-випробувач, Александер Кроліковскі вважає «експропріацією космічних досягнень України Росією». «Дарма, що саме Україна зробила величезний внесок у радянську космічну програму, радянська програма досі активно позиціонується як „російська“. Але і цього, як виявилося, замало, і мабуть, було вирішено відібрати й досягнення, зроблені під час незалежності [України]», — зазначає український радіоаматор.

Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України, який у 1997 році вирушив у космос в складі міжнародного екіпажу на американському шатлі Колумбія (NASA). Каденюк проводив дослідження з рослинами для створення в майбутньому автономної системи забезпечення життя в космосі. Тоді український космонавт провів на орбіті 16 діб.

У 1990-му його планували включити в один з двох екіпажів Бурану (для ймовірного польоту в 1993-му), однак через закриття програми тоді так і не побував на орбіті.

Український космонавт помер 31 січня 2018 року в 67 років.

Кроліковскі запевняє, що в набір із 12 слайдів, переданих 10 червня з МКС, були включені не всі космонавти, які брали участь у програмі Буран — але там з’явився Каденюк. «Чому? Я залишаюся при своїй думці, propaganda detected», — переконаний радіоаматор.

Він нагадує, що під час попередніх російських SSTV-сеансів з МКС інші радіоаматори вже приймали зображення з радянською символікою та слоганами, або такі, що демонструють «велич сучасної російської військової техніки».

Тому і появу Леоніда Каденюка в космічному ефірі 10 червня Александер Кроліковскі вважає «пропагандистським рішенням». «Величезна кількість космічних романтиків по всьому світу запам’ятає Каденюка як „російського космонавта“. Про його реальну історію мало хто дізнається, але відчуття, що Україна — це лише частина Росії, залишиться», — резюмує він.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube