Замах на помічника президента України Сергія Шефіра - одного з найвпливовіших "царедворців" у оточенні Володимира Зеленського - продемонстрував рівень розбалансування держави та її інституцій і поступове, але непереборне скочування держави до епохи бандитських розборок 1990-х років, - пише Віталій Портников для Еspreso.tv, інформує UAINFO.org.

Термін "царедворець" по відношенню до Шефір я обрав зовсім не як метафору. Ми прекрасно розуміємо, що помічник президента - зовсім не чиновник, не державний службовець, як і багато інших людей з найближчого оточення Зеленського. Він саме царедворець, соратник, той, хто прийшов до влади разом із Зеленським і разом з ним з влади і піде. Саме тому у тій клановій конкуренції, яка зараз спостерігається в країні і яка стала набувати тепер виразного кримінального присмаку Шефір може сприйматися не як представник держави, а як представник клану "95 кварталу", що намагається взяти реванш за животіння на корпоративах. І ставлення до нього і інших близьких соратників Зеленського може не відрізнятися від ставлення до представників родини Віктора Януковича, які теж намагалися взяти реванш за тривале перебування на других ролях у олігархічному середовищі.

Читайте також: Кочетков: Не удивлюсь, если власть назначит кого-то виновного в покушении на Шефира. Например, Коломойского или Порошенко. Конечно, бездоказательно, но этого хватит, чтобы жертву закошмарить

Різниця тільки в тому, що до початку подій 2013-2014 років Янукович контролював силову вертикаль, розбалансування спостерігалося насамперед на рівні економічних відомств і не потрібних "гаранту" Збройних сил - що і призвело до незворотних наслідків. А зараз ми можемо говорити вже про повне розбалансування всіх державних інституцій. Будівництво держави підміняється тупим піаром, який позитивно діє на шанувальників президента. Але коли стріляють по машині високопоставленого фаворита - ніякий піар вже не спрацьовує. Як не спрацює жодний піар, коли почнеться неминучий у такій ситуації соціальний крах.

Читайте також: Покушение на Шефира: ошибка киллера, удача, но не инсценировка – Бутусов