Вовки, які зустрічаються сьогодні в Норвегії та Швеції, насправді походять від фінської популяції тварин, яка відрізняється від норвезької.

Цей висновок вдалося зробити завдяки широким дослідженням геномів вовків на замовлення парламенту Норвегії, інформує UAINFO.org з посиланням на НВ.

Сьогоднішня популяція вовків у Норвегії походить від фінських вовків, які мігрували до кордону між двома країнами після того, як первісна популяція була винищена близько 50 років тому.

"Перші норвезько-шведські вовки, ймовірно, не поділяли свою генетику з вовками в Норвегії та Швеції сьогодні", — каже професор Ханс Стенойен, директор музею Університету Норвезького університету науки та технологій (NTNU).

Стенойен є першим автором нового звіту, у якому генетичний склад норвезько-шведської популяції вовків розглядається набагато докладніше, ніж це робилося раніше.

"Ми провели найбільше у світі генетичне дослідження вовків", — говорить Стенойен.

Читайте також: У Канаді завдяки бізонам виявили тисячолітній наскельний малюнок

Це заключна частина великого звіту про вовків у Норвегії, який норвезький стортінг (парламент) замовив у 2016 році. Але виявилося, що на той час справжні норвезько-шведські вовки зникли.

"За загальним визнанням деяких норвезько-шведських вовків досі можна зустріти в зоопарках за межами Норвегії. Але наші сьогоднішні вовки не мають із ними близької спорідненості", – зазначає Стенойен.

Вовк потрапив до Норвегії, коли крига відступила близько 12000 років тому. Але він зник із норвезького пейзажу і, ймовірно, зі Швеції приблизно до 1970 року. Полювання та конфлікти з місцевими фермерами, зокрема, сприяли занепаду тварин.

Але, мабуть, цей вид відновився приблизно 1980 року. Сьогодні понад 400 вовків блукають прикордонними районами між Норвегією та Швецією. Вони вважаються спільною популяцією.

Раніше ходили чутки, що вовки із зоопарків були випущені в норвезьку дику природу, але це не схоже на правду. У будь-якому разі, це не могли бути тварини з первісної популяції вовків Норвегії. Натомість здається, що фінські вовки розширили свою територію.

"Вовки в Норвегії та Швеції сьогодні, швидше за все, походять від вовків, які мігрували з Фінляндії", — каже професор Стенойен.

Вовки в Норвегії та Швеції генетично відрізняються від тих, що живуть сьогодні у Фінляндії, що, на перший погляд, є суперечливим. Але це хороші новини і ознака те, що у Норвегії є особлива популяція вовків.

"Ми не виявили жодних ознак особливих чи унікальних генетичних пристосувань у норвезько-шведських вовків", — каже Стенойєн.

Натомість причина генетичних відмінностей набагато менш очевидна і є результатом розміру популяції вовків, яка мала і з обмеженим припливом нових генів з інших областей.

Це, мабуть, означає, що дикі вовки у цьому регіоні походять від невеликої кількості фінських тварин. Таким чином, генетичні дефекти можуть легко передаватися від одного покоління до іншого. Несприятливі гени неможливо знайти ефективно відсіяні природним добором.

"Ця відсутність різноманітності робить вовків уразливими перед різними хворобами та спадковими умовами", — пояснює Стенойєн.

Читайте також: Чому у чорнобильській зоні попри радіацію живуть і розмножуються тварини

Існує реальний ризик того, що вовк знову вимре в Норвегії - цього разу не лише через полювання, а й тому, що інбридинг робить тварин менш стійкими.

Стенойєн відмовився розмірковувати про наслідки, які ці генетичні результати повинні мати для управління вовками в Норвегії чи Швеції.

"У наше завдання не входить коментувати будь-що, крім фактів із цього дослідження", — каже він.

Теоретично цілком можливо, що справжні норвезько-шведські вовки, які й досі зустрічаються у зоопарках, можуть передати свої гени сьогоднішнім диким вовкам у Норвегії та Швеції. Це могло як зменшити інбридинг, так і повторно ввести частини вихідного генетичного матеріалу в популяцію вовків у норвезькій та шведській дикій природі.

На пряме запитання Стенойен визнає, що привнесення генів вовків із зоопарку «ймовірно, можливо, але це, безумовно, дорого, складно і вимагає багато роботи».