За час пандемії коронавірусу найбільші світові держави змінили монетарну політику. Грошей у результаті емісії побільшало, і їх спочатку почали інвестувати в дорогоцінні метали, а потім – у купівлю сировини та виробництво. В результаті вартість кави за рік злетіла на 78,2%, тоді як золото подешевшало на 4%.

Як і чому змінилися ціни на сировинних ринках, розбирався OBOZREVATEL, інформує UAINFO.org. 

На що злетіли ціни й чому?

У березні 2020 року, у розпал пандемії коронавірусу та локдауну провідних світових економік, центральні банки найбільших країн (ФРС США, ЄЦБ, Банк Англії тощо) запустили безпрецедентні за масштабами програми монетарного стимулювання. По суті, розпочався процес нарощування грошової маси (емісія). На тлі цього інвестори почали скуповувати дорогоцінні метали задля часткового захисту своїх заощаджень від інфляції, але минулого року їхня увага перемкнулася на сировину.

"Як наслідок такої грошово-кредитної політики у світі було зафіксовано рекордне за останні десятиліття зростання інфляції. У деяких країнах (наприклад, у Туреччині) негативний ефект був посилений монетарними стимулами виконавчої влади, що вилилося в подорожчання споживчого кошика та велике невдоволення населення", – каже аналітик RoboForex Андрій Гойлов.

Його колега з ForexClub Андрій Шевчишин зібрав динаміку зростання цін на основні сировинні товари (ф'ючерси, за умови постачання у майбутньому). Картина така:

• Кава +78,2%

• Пиломатеріали +58,6%

• Нафта +52,9%

• Бавовна +45,7%

• Газ +41,1%

• Мідь +25,0%

• Кукурудза +23,3%

• Пшениця +22,4%

• Цукор +21,3%

• Соєві боби +2,5%

• Какао -1,8%

• Золото -4.0%

• Платина -10,5%

• Срібло -12,3%

Тобто інвестувати в купівлю кави стало в рази вигідніше, ніж купувати золото або срібло. Це також підтверджує і слова Гойлова про те, що покупці розчарувалися в дорогоцінних металах і вирішили заробляти на сировину, спровокувавши зростання цін.

Як це вплине на Україну?