Люди — одні з небагатьох істот на цій планеті, які не схильні до інстинкту самозбереження. Завдяки цьому у нас на столі стільки смачних продуктів, які в дикій природі є для нас отруйними.

Так, наприклад, всі гіркі та гострі спеції та приправи, якими ми користуємося, – це захист рослин від їх поїдання нами. Наївні! Передайте мені ще перцю, будь ласка)

Але іноді, пише UAINFO.org з посиланням на Goodhouse,  люди згадують, що щось їсти їм все-таки не можна і починають один одного лякати страшилками: «Це отрута!» Розберімось, що з цих страшилок правда, а що ні.

Насіння фруктів. Ви, мабуть, вже не раз чули, що кісточки вишень містять синильну кислоту, отруйну для людини? Це так. Як і кісточки абрикоса, яблука – взагалі всіх фруктів. Однак, щоб отримати смертельну дозу, треба розгризти стільки кісточок вишні, скільки у вас просто не влізе. А хто гризе вишневі кісточки? Ніхто.

А ось абрикосовими кісточками цілком реально отруїтися, особливо дитині. І якщо ви робите домашню наливку, і кладете в неї цілі вишні, тоді є ризик, що алкоголь розчинить оболонку кісточки й синильна кислота потрапить у продукт. Так що робіть наливки на вишнях без кісточок, не зловживайте абрикосовими кісточками та особливо не годуйте ними дітей.

Ах да! Користі від поїдання серцевинок яблук немає жодної, всупереч порадам «натуропатів».

Читайте також: Чим насправді корисна квашена капуста та кому її не можна вживати? 

Ревінь та щавель. Листя, саме листя цих двох рослин містить щавлеву кислоту, яка здатна утворювати кальцієві камені у нирках. Від тарілки-другої весняного супу зі щавлем щорічно з вами лиха не станеться. І від варення зі стебел ревеню — теж. Але щодня їсти ні щавель, ні ревінь ми вам категорично не рекомендуємо.

Мускатний горіх. Ця спеція здатна викликати галюцинації та судоми: 6 грамів мускатного горіха за один раз – і привіт зелені крокодильчики. Правда в тому. що ніхто при здоровому глузді стільки не з'їсть.

Картопля. Глікоалкалоїди, що містяться в стеблах та паростках картоплі, здатні викликати отруєння при дозі від 3 мг. Тому завжди вирізайте пророслі очки та позеленілі місця на бульбах. Це не жарт, від цього справді можна померти.

Мигдаль. Розрізняйте культурний солодкий мигдаль та дикий гіркий. 7-10 г гіркого мигдалю здатні викликати судоми, кому і смерть у дорослого, і менша доза – у дитини. У заводській упаковці гіркий мигдаль просто не зустрічається, а от у випадкового торговця на ринку може. Питання не у злому намірі, а можливому перехресному запиленні рослин. Якщо вам хоч раз траплявся солодкий перець, запилений пекучим, ви зрозумієте, про що йдеться.

Мед. Непастеризований мед від приватних пасік може містити в собі токсин андромедотоксин. При пастеризації він нейтралізується. Але ж приватники не пастеризують мед, навіщо? (До речі, різниці у смаку та корисних властивостях між пастеризованим медом та непастеризованим майже немає) Отже, якщо ви придбали мед у приватної особи, спочатку спробуйте одну столову ложку. Якщо за годину у вас не почалося блювання, запаморочення та пітливість – їжте сміливо. Якщо вам стало погано, викидайте всю банку.

Читайте також: Дієтологи виявили несподівану властивість чорносливу

Помідори. Взагалі, усі пасльонові отруйні. Пам'ятайте це, коли наважитеся вживати зелені помідори. Тільки після термообробки або засолювання зелені помідори їстівні. Але отрута в них слабка, і максимум, що вам загрожує, це розлад шлунка.

Тунець. Так, ця риба накопичує у своєму м'ясі ртуть. І ви навіть ризикуєте отримати ртутне отруєння, якщо пару днів харчуватиметеся тільки тунцем, що містить ртуть у гранично допустимій концентрації. Але якщо ви не живете однією рибою, вам це не загрожує. Від салату з тунцем раз на місяць ви не помрете.

Сирі горіхи кеш'ю. Нещодавно виявилося, що багато горіхів містять рослинний токсин урушіол. Кеш'ю це стосується особливо. Хороша новина в тому, що він руйнується при термообробці, тому від смажених горішків вам не буде небезпеки. Та й отруєння цим токсином — лише сильний напад алергії. Але, якщо з вами трапилося таке, зверніться до лікаря. І грішіть на горіхи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube