У День Соборності України вісім років тому, 22 січня 2014-го, загинули перші герої Небесної Сотні. "Беркут" того дня перейшов у наступ на Майдані, став розбирати барикади протестувальників, а на Грушевського підігнали БТР.

Як інформує UAINFO.org, про те, ким були жертви протистоянь та за яких обставин їх убили, пропонує згадати видання Оbozrevatel.

Сергій Нігоян

Етнічний вірменин, громадянин України Сергій Нігоян народився і жив у Березнуватівці Дніпропетровської області. Його сім'я переїхала до України, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі.

Навчався в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання, а на Майдан приїхав на початку грудня 2013 року, не повідомивши про це батьків. 20-річний Сергій був одним з охоронців Євромайдану.

Читайте також: "Ми були за крок від цього у 2014-му", – Вікторія Сюмар про шокуючі кадри розстрілів з Казахстану

"Це моє майбутнє теж. Мені жити в цій країні", – пояснював він свою участь у протестах. Нігоян запам'ятався за відео на тлі барикад, де він читає уривок із поеми "Кавказ" Шевченко, і за фото з плакатом "Голосом народу говорить Бог".

Приблизно о шостій ранку 22 січня 2014 року хлопця було застрелено свинцевою картеччю біля стадіону "Динамо" під час умовного "перемир'я".

Михайло Жизневський

Уродженець Гомеля, активіст УНА-УНСО та учасник самооборони Майдану Михайло Жизневський загинув за чотири дні до свого 26-річчя. Він отримав наскрізне поранення в серце мисливською кулею під час штурму на Грушевського.

У день народження загиблого, 26 січня 2014 року, до Михайлівського Золотоверхого собору прийшли близько 10 тисяч українців, щоб попрощатися з активістом.

Юрій Вербицький

50-річний активіст зі Львова Юрій Вербицький був ученим-сейсмологом, альпіністом, працював в Інституті геофізики НАН. У середині січня 2014 року взяв відпустку для участі в Євромайдані, допомагав волонтерам на кухні.

21 січня чоловіка викрали з Олександрівської лікарні в Києві разом з Ігорем Луценком, де активісти лежали з отриманими на Майдані травмами.

Наступного дня в лісі поблизу села Гнідин Бориспільського району було виявлено тіло Юрія Вербицького, який помер від тортур на сильному морозі. Його руки було перемотано скотчем.

Невідомий

Після 3-ї години ночі 22 січня стало відомо, що в реанімації помер 22-річний хлопець, якого силовики побили на колонаді стадіону "Динамо". Він упав із 13-метрової висоти – травми виявилися несумісними із життям. Ім'я загиблого залишилося невідомим для ЗМІ.

Читайте також: Каспаров: Свободная, демократическая, процветающая Украина – это смертельная угроза путинскому тоталитаризму в России

Через вісім років після трагічних подій суди в справах Майдану продовжуються. Рідні загиблих не часто коментують процес, але зізнаються, що не вірять у справедливе покарання вбивць.

"Правду неможливо дізнатися, марно. ...Досі нікого не покарали. А через десять років і забудеться все це. Сьогодні вже забули", – сказав 2020 року батько Сергія Нігояна Гагік Нігоян "Ґратам".

"Усе розслідування – одна суцільна фікція, тільки вдають, що працюють у цій справі", – прокоментувала сестра Михайла Жизневського Наталія Жизневська.

У справі Юрія Вербицького вже кілька років тривають два судові процеси. Брат загиблого майданівця, який стежить за процесом через свого адвоката, побоюється, що не так і дочекається оголошення вироку.

"Це як затягнутий серіал іде. Дуже довго все йде. І питання в іншому – скільки ще таких справ буде? І якщо кожна продовжуватиметься так – то я, напевно, не доживу до кінця..." – сказав Сергій Вербицький "Суспільному".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube