Проти Заходу, але на користь Києву: чому союз Путіна з Китаєм допоможе Україні
Лідери РФ та КНР оголосили про новий етап у відносинах та, по суті, створили геополітичний альянс. Зокрема, Китай підтримав Путіна щодо "гарантій нерозширення НАТО". Чим же став для світу демонстративний стрибок Владіміра Путіна в обійми Пекіна?
Михайло Самусь для ЄвроПравди, інформує UAINFO.org.
Більшість світових експертів переконана, що це однозначно погана новина для Заходу. Варто із цим погодитися, але додати – і одночасно позитивна новина для України.
Згадаємо, з чого все починалося у квітні 2021 року: військовий шантаж Кремля, зустріч Джо Байдена з Ангелою Меркель та Путіним і згода США на добудову Північного потоку-2. Ймовірно, в обмін на обіцянки Путіна зберігати нейтральну позицію у протистоянні США із Китаєм. Тоді ж "близькі до Кремля" джерела стверджували, що Путін запропонував Байдену "Велику угоду" - мовляв, в обмін свій вплив на Україну та монополію Газпрому в Європі, Росія не буде зближуватися з Китаєм, чим допоможе США змінити геополітичний баланс на свою користь.
Чи була така пропозиція, чи ні, але очевидно, що зрештою США не втілюють домовленості цієї угоди. "Північний потік-2" нині знову забуксував, Україну не здали, НАТО продовжує говорити про "політику відкритих дверей", у тому числі стосовно Києва.
У відповідь з`явився російський ультиматум, який підняв планку у торгах.
Утім, цей крок Кремля призвів до неочікуваного для них результату.
Замість чергових порцій "глибокої занепокоєності", США та союзники почали масові поставки надсучасного озброєння Україні, Велика Британія з Польщею підтримали ідею тристороннього союзу з Україною, а Туреччина підписала угоду про вільну торгівлю на додаток до домовленості про виробництво "Байрактарів" під Києвом.
І от, ми бачимо нову відповідь Путіна - різкий відскок до "друга Сі" з демонстративною заявою про те, що тепер газ піде не в Європу, а до Китаю.
Чи є тут позитив для України? Так. Причому, з кількох складових одночасно.
1. Україна може знайти нових союзників.
Для нас складаються унікальні геополітичні умови для посилення суб`єктності та формування нових союзів з сусідами (Польща, Литва, Естонія, Латвія, Румунія, Туреччина) та США, Великобританією, а також іншими країнами Європи і не лише.
2. Відходом РФ до Китаю наближає Україну до Заходу.
Хоча у своїй спільній заяві РФ та Китай говорять про прагнення до "багатополярного світу", в реальності їхній союз робить світ більшою мірою біполярним. А кристалізація нових "полюсів", де Росія стоїть не на боці Європи та США - це шанс на зниження впливу РФ у ЄС. І як наслідок - зміна ставлення Заходу до України, в тому числі прискорення європейської та євроатлантичної інтеграції.
3. ЄС злізає з російської енергетичної голки.
Енергетичний шантаж Росії і демонстративна переорієнтація на китайський ринок може суттєво змінити енергетичну стратегію ЄС і сприятиме зменшення залежності європейських держав від російських енергоносіїв. Це в довшій перспективі позбавляє Кремль звичного для нього важеля енергетичного шантажу як Європи, так і України.
4. Європа та США будуть змушені думати стратегічно щодо України.
У рамках нової співпраці Росія може почати передачу своїх передових військових технологій Китаю (гіперзвукові технології, зокрема), що примусить Захід більш практично поставитися до розвитку своїх військових можливостей.
Читайте також: Путин отдаёт Дальний Восток Китаю в обмен на реваншистские амбиции в Европе, – Злой одессит
А це не просто ставить на порядок денний дискусію про доцільність приєднання України до НАТО. Вона може перейти з площини розмов про "треба зробити багато домашньої роботи" до розуміння, що Україна зараз - потужний військовий ресурс у протистоянні з Росією.
5. Швидкість змін грає проти слабкої Росії
Фактично, зараз кожного дня вже відбувається більше геополітичних подій, ніж протягом кількох минулих років (до речі, нагадує відчуття, як на початку 1990-х). Причому Україна у всіх цих процесах буде частиною євроатлантичної команди.
Читайте також: Россия признала Тайвань китайским, но Китай не признает Крым российским
А динаміка зближення України з Заходом через шантаж Росії кожного дня знижує шанси РФ на реванш.
6. Китайська загроза для РФ
Не забуваймо і про те, що Китай має дуже конкретні інтереси стосовно Росії, а тому РФ входить в турбулентний період свого існування, де "союзник" може спокійно придушити Росії в обіймах
І скаже, що так і було.
Висновок короткий: Путін знову всіх "переграв".
Китай отримав чудову можливість скористатися із вразливої позиції РФ. Натомість Захід не має іншого виходу, як позбуватися своїх ілюзій і гуртуватися.
А Україна має чудові можливості для швидкої суб`єктивізації і швидко влитися в колектив євроатлантичних демократій.
Звісно, що Путін не залишив планів про руйнацію та окупацію України. Це для нього питання принципове. Тому, варто нарощувати темпи з посилення ЗСУ і гуртування союзників. Турбулентність у світі лише починається.
Однак стратегічно розвиток ситуації несе для нас добрі перспективи. Для Заходу, на відміну від нас, ризиків тут значно більше. Шкода, звичайно. Але вини України у цьому точно немає.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки