Глава Кремля Владімір Путін застав Захід зненацька своєю агресивною війною проти України? Але він готувався до цієї ескалації 20 років. Про те, чи є ще вихід, пише німецький журнал Spiegel, повідомляє ZN.UA, інформує UAINFO.org.

Путін перебував при владі лише півтора роки, коли 25 вересня 2001 року виступив у німецькому Бундестазі як президент Росії.

Того дня на Владімірі Путіні був темний костюм і сріблясто-сіра краватка, у нього було ще вузьке обличчя, перед ним сиділи федеральний президент Йоганнес Рау, федеральний канцлер Герхард Шредер та голова Бундестагу Вольфганг Тірзе. Путін говорить до «колег» у німецькому парламенті мовою Ґете, Шиллера та Канта, згадує Лессінга та Гумбольдта, Достоєвського та Толстого і, звичайно ж, принцесу Ангальт-Цербстську, яка згодом стала царицею Катериною.

Путін говорить про «ідеї демократії та свободи» та каже: «Росія — дружня країна. Ми робимо спільний внесок у будівництво європейського будинку», метою є мир на континенті.

Оплески переривають його 16 разів, а в протоколах навіть кілька разів відзначається «сміх». Коли він закінчив, депутати підвелися зі своїх місць, Путіну, новій надії Росії, аплодують протягом кількох хвилин.

Навряд чи хтось у Німеччині сьогодні аплодував би йому. Внесок Путіна в Європейський дім зараз у тому, щоб його бомбити. Ніхто більше не асоціюватиме його ім'я з демократією та свободою. Путін зробив те, на що ніхто в Європі не наважувався з часів Гітлера: напав на іншу країну в центрі континенту зі своїми військами та своєю авіацією та окупував її більш ніж 100 тисяч людей.

Читайте також: Байден особисто заборонив передачу винищувачів Україні, боячись спровокувати Путіна  – WSJ

Тепер стало ясно: ейфорія німців уже тоді була помилковою, вони дозволили себе засліпити. Можливо тому, що на мить вони побачили в Путіні другого Горбачова. Можливо, тому, що вони не помітили прихованих у виступі натяків на те, що Європа має відвернутися від США, що під питанням лояльність до НАТО, що безпекова система в Європі більше не служить інтересам Росії.

Але треба було зваблюватися з іншої причини – тому що Путін, такий поблажливий у Берліні, надзвичайно жорстоко розпочав свій термін за 20 місяців до цього. Німці могли тоді помітити, що його берлінська мирна мова та його дії у Росії були несумісні.

Війна в Україні — це продовження того, що розпочалося новорічного ранку 2000 року — у чеченському місті Гудермес: «відродження» Росії в розумінні Путіна. У цей час перед солдатами 42-ї російської мотострілецької дивізії з'явився добре навчений чоловік у куртці: «У Чечні ви не лише захищаєте гідність та честь Росії. Це також і про припинення розпаду нашої країни», — сказав гість — людина з далекої Москви, яку більшість людей на той момент до ладу не знали: Владімір Путін.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube