Фото:  General Staff of the Armed Forces of Ukraine

В першу чергу, це війна розвідки та артилерії. Причому, з обох боків

Людина, яка знає рецепт перемоги у цій війні, напевно отримає Нобелівську премію миру, бо вона дуже складна. А для воєнних експертів ще й дуже цікава, якщо слово «цікава» можна говорити про таку страшну й жорстоку річ як війна. Бо за останні кілька десятків років війни, де б дві країни системно використовували таку кількість різних видів озброєнь та збройних сил, не було ніколи. І для ЗСУ попри 8 років війни, що тривала з 2014 року, і для РФ, яка воює постійно, на цій війні є дуже багато відкриттів. Не буде перебільшенням казати, що і українські командири, і воєначальники країни-агресора багато в чому вчаться воювати у таких масштабних бойових діях. Тому війна настільки складна й важка, йдеться у блозі Сергій Рахманіна на НВ, інформує UAINFO.org.  

На сьогоднішній день, якщо говорити узагальнююче, бо минуло три місяці війни, я б виокремив декілька важливих моментів.

По-перше, поки що головна перевага України — і більш високому бойовому духу. Несподівано для ворога виявилося, що ЗСУ є більш мотивованими. Також українські воєначальники середньої і низової ланки виявилися більш гнучкими в ухваленні рішень. У російських збройних силах, як з’ясувалося, команда йде жорстко за вертикаллю, і в російських командирів самостійність та ініціатива мінімальна. Це теж позначалося на характері бойових дій.

Читайте також: Намагаються досягти швидкого перелому: військовий експерт пояснив, чому Москва без передиху кидає зараз своїх солдатів у піч війни  

Другий момент. Після останнього етапу Карабахської війни говорили, що наступна, якщо вона буде між Росією та Україною, це буде війна електронних систем, безпілотників. Сталося зовсім не так. Найновітніші воєнні технології відіграють важливу роль, але, як виявилося, ніхто не скасовував ні необхідність здобувати чисельну перевагу на напрямках головного удару, ні застосування масової артилерії (від мінометів до систем залпового вогню), ні ефективну взаємодію розвідки та артилерії. Ця війна довела, що, в першу чергу, це війна розвідки та артилерії. Причому, з обох боків.

Щодо нинішнього етапу війни. Зараз — це позиційні бої, у яких і Україна, і Росія роблять роботу над власними помилками і опановують нові для себе тактики.

Для росіян це полягає в тому, щоб уникнути величезних проривів, — те, чим вони хизувалися і зловживали на початку війни. Це — коли авангард дуже далеко відривався від засобів постачання, тож наступ зупинявся. Вони скоротили відстань між наступаючими частинами і тилами. Більш ефективно намагаються використовувати свою перевагу в артилерійських системах та авіації.

Читайте також: Росія у війні проти України використала близько 60% запасу високоточної зброї – розвідка  

А українська армія зараз опановує тактику контрнаступу. До прикладу: вдалося відтіснити ворога від Харкова, зняти нову загрозу прямого наступу та суттєво поглибитися у напрямку Старого Салтова з форсуванням річки.

Це — війна з перемінним успіхом, де населені пункти переходять з рук у руки, як це відбувається із маленьким селом Довгеньке (дуже важливим в Харківській області з оперативної точки зору). Війна жорстока, кровопролитна, із застосуванням різних засобів. Вона вчить наших командирів, особовий склад, загартовує кістяк нових збройних сил. Бо через втрати (а це об'єктивна річ) склад наших бригад суттєво оновився. Зараз дуже складний етап. Українцям вкрай важливо протягом найближчих 3−6 тижнів збити наступальний порив російських військ на Донбасі. А для того, щоб вони видихалися і ЗСУ отримали необхідну паузу, аби відновити свої сили і втрати за рахунок нових постачань озброєння. В першу чергу, важкого, що надходить в рамках міжнародної технічної допомоги.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube