В польских городах Познань и Гданс прошли протесты против ЕВРО-2012.

Об этом сообщает ТамараЗлобина в своем блоге. Ситуацию в Польшеона сравнивает с обстановкой в Украине.

«10 червня у Познані, а вчора у Гданську відбулись протести проти Євро 2012, гасла яких варто підтримати і в Україні. Адже історія знайомадо болю: «У той час, коли на організаціюфутбольних змагань витрачають мільярдизлотих, по всій Польщі скорочуютьсявитрати на реалізацію базових суспільнихпотреб. Закривають дитячі садки,школи і будинки культури, зростає платаза ясла, міський транспорт, житло такомунальні послуги. Поліклініки та лікарнізакривають або приватизують, скорочуютьробочі місця. Не вистачає грошей наборотьбу з безробіттям, яке постійнозростає. Значно зросли ціни на продуктихарчування, бензин, ліки. Крім тогопідвищують пенсійний вік і одночаснозменшують витрати на реабілітацію людейпохилого віку. … Завдяки Євро 2012 більшевсіх заробить УЄФА, яка в рамках договоруз польським урядом буде звільнена відвсяких податків, у тому числі ПДВ таподатку на прибуток і так само відмісцевих податків і мита! У результатівиявляється, що чемпіонат генеруєприбуток для еліти, на який ми всіскидаємося».

Поки що ми бачимоколоритних фанатів, тішимось, що унімецьких ЗМІ Львів назвали «перлиноюСходу», та обговорюємо чиї хулігани зким побилися. Тим часом, за свято спортуі пива заплатимо, а обіцяних прибутківне отримаємо саме ми, мешканки та мешканціукраїнських міст. Насамперед – мешканки.Окрім загрози сексуального насилля навулицях, які і в звичний час є не надтобезпечні, українки разом із Євро 2012отримують підвищення пенсійного віку,урізання соціальних виплат та реформуваннядитячих поліклінік. Жінки у першу чергуперебувають під загрозою звільнення,низьких зарплат, отримують мізернігрошові допомоги по догляду за дитиною,тривале безробіття і дискримінацію наринку праці після виходу із декретноївідпустки. Крім того, українкам дужезалежить на діяльності державнихдоглядових установ (дитсадки, лікарні,освітні заклади), де вони часто і працюють.Урізання видатків на соціальну сферуставить під загрозу як кар’єрніперспективи (а отже, фінансову безпекута особисту незалежність) молодих мам,так і добробут вчительок, виховательокі медсестер» - комментирует ТамараЗлобина.

«Коли йдеться продержавне фінансування, маємо дивнуситуацію. Дитсадки (потрібні суспільствузаклади, які багато років служитимутьпоколінням громадян(ок)? -- У бюджетінемає грошей. Стадіони (суспільнакорисність під запитанням, перейдутьу приватну власність)? -- Будь-ласка! Закошти, витрачені на стадіон у Познані,тобто 750 мільйонів злотих, можна було бпротягом наступних 10 років утримувати6000 місць у муніципальних яслах. Запідрахунками Марти Чумало, працівниціЗахідноукраїнського центру «Жіночіперспективи», у середньому держававитрачає 70 грн в день на дитину. 1 дитинаходить до дитсадка в середньому 145 дніву рік. Тобто на одну дитину в садочку нарік держава витрачає 10150 грн. За суму,витрачену на будівництво стадіону уЛьвові (2 млрд 281,49 млн грн),  державазабезпечила би садочками більше ніж220 тисяч дітей на рік. Згідно облікудітей дошкільного віку від 0 до 6 роківстаном на червень 2009 року у м. Львові(включаючи смт. Винники, Брюховичі,Рудно) загальна кількість дітей становить48526. Тобто ці 48,5 тис дітей могли би ходитив садочок 4,5 років! Натомість, лише 5 %всіх дітей від 0 до 6 років ходить досадочків у Львові, адже місць катастрофічнобракує.

Від Євро 2012 (крімекстра-прибутків для кількох осіб івеселощів для кількадесяти тисячфутбольних фанатів) нічого не залежить.Відшумить, бабло попиляють, та йзабудеться. А від доступності та якостісоціальної опіки залежить функціонуваннявсього суспільства. Організатор(к)иакції в Познані твердять: «нам потрібнідешеві квартири, рівний доступ добезкоштовної освіти. Нам потрібнібезкоштовні ясла і дитячі садочки,догляд за літніми людьми, функціональнібудинки культури, добра і загальнодоступнаохорона здоров’я, дешевий і справнийміський транспорт. … Державна політикаі бюджети міст не можуть бути підпорядкованівиключно організації спортивних змагань.Наші суспільства повинні бути влаштованітаким чином, щоби насамперед задовольнитипотреби, пов’язані з опікою та освітою.Тільки так ми можемо поліпшити умовижиття для всіх нас. Тому ми вимагаємо,щоб ці сфери стали політичним пріоритетом,а не лише рабським обов’язком жінок».

І я з ними цілкомсолідарна» - заключила она.

Также Тамара Злобина напомнила, что слова «Хліба замість видовищ» стали в этом году лозунгом польской Манифы - традиционной демонстрации за женские права на 8 марта.