Серед безлічі причин, чому ми досі не програли і чому шансів на перемогу у нас більше, чим на поразку, я виділяю одну найвищу. Це не командування нашими військами – хоча без цього ми б однозначно програли. Це не потужний волонтерський рух – хоча без цього наші війська не змогли б давати ефективну відсіч ворогу. Це не допомога Заходу – хоча без цього ми б не могли зупинити окупанта. Найважливіше, що я ставлю на перше місце, – це наша єдність.

Про це у своєму блозі пише кандидат політичних наук, член Наглядової ради UIF Віктор Андрусів, інформує UAINFO.org. 

За всю нашу тисячолітню історію мені важко згадати історичний момент такого виклику, перед яким ми всі були єдині. Ні в момент нападу монголо-татар, ні в козацьку добу, ні в добу визвольних змагань, ні, зрештою, в добу здобуття незалежності – ми ніколи не мали такого рівня єднання нашого народу. Це виглядає як пафос і слова, але насправді ні, це має дуже практичну цінність.

З перших днів ми всі зосередили зусилля на перемозі. Ми ставали до лав ЗСУ, до лав волонтерів, ми підтримували біженців, ми віддали заощадження на армію – ми, як народ, робили все можливе й неможливе. Не як влада, не як опозиція, а як єдиний народ. Єдність максимально мобілізувала нас і наші ресурси, і це дозволило завдати поразки окупантам під Києвом, почати зупиняти їх в інших регіонах.

Читайте також: Постернак: Приведена у некеровану паніку масова свідомість – це зброя стихійного ураження 

Переведення війни в довгострокову вимагає ще більше єдності від нас. Ми почнемо переживати не тільки лихо війни, а й її наслідки – серйозну економічну кризу. І тільки від нашої згуртованості та єдності залежить, як ми зможемо справитись з цими загрозами.

Зрештою, давайте чесно визнаємо: чи могли б ми організувати відсіч ворогу, якщо б політики з'ясовували стосунки і критикували кожне рішення? Чи отримали б ми за таких умов ту допомогу військову, яку надали наші партнери? Ні.

Читайте також: Третина росіян переконана, що Сонце обертається навколо Землі: результати опитування 

Так, на жаль, все не дуже гладко. Є багато проблем, є багато тих, хто думає не про перемогу, а про себе. Є про що розповісти, і мені, можливо, навіть більше, чим багатьом. Так, є ті хто зловживає нашою єдністю, маніпулює нею, викривлює наші успіхи і невдачі. Але щоразу, коли ми кладемо на одну шальку терезів бажання про це розповісти чи почати з цим боротися, а на іншу – єдність, то єдність завжди буде переважувати. Бо немає значення, чи переможемо ми корупцію, коли не буде країни. Немає значення, хто більше з політиків правий, коли не буде країни.

Тому сьогодні і завтра, і аж до перемоги – єдність має переважати все інше. Той хто зруйнує нашу єдність – зруйнує нашу оборону. І тут я хочу підкреслити: це стосується влади, як і будь-кого іншого. А все інше – після перемоги. За всі рішення, прийняті до чи під час війни, доведеться відповісти. Але знову – тільки після перемоги.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube