На тлі підготовки окупаційною владою псевдореферендумів по анексії окупованих територій Запоріжжя, Херсонщини та Донбасу, в Єревані вже визнали їх частиною РФ. У центрі столиці Вірменії розклеєні великоформатні листівки, прикрашені імперською символікою, з наступним змістом: "Херсон – це Росія!", "Маріуполь – це Росія!", "Запоріжжя – це Росія!", "Крим – це Росія!", "Луганськ – це Росія!", "Донецьк – це Росія!". Путіну також присвоєні Північний Казахстан, і столиці окупованих росіянами Південної Осетії і Придністров'я. На багатьох листівках міститься заклик: "Арцах – нехай буде Росія!". Мається на увазі Нагірний Карабах, в якому з листопада 2020 року розташований Російський військовий контингент.

Судячи з фотографій, листівки витримані в дусі передвиборних агіток партії Путіна "єдина Росія", пише видання Конкурент

Так званий «Арцах», який автори листівок ратують віддати кремлівському режиму, є одним з анклавів колишньої радянської імперії, в якій розміщено війська РФ. Ніким невизнана вірменська «влада» цього фіктивного утворення старанно підлещується до Путіна та активно підтримує його агресію проти України.

Ще в жовтні 2020 року у відкритому листі до кремлівського диктатора «президент» цього анклава Араік Арутюнян відзначав, що «Росія сприймається в історичній пам'яті народу Арцаха як Братська Країна». Вірменський політик з ностальгією підкреслював: «Більше століття (з початку XIX – до кінця другої декади XX століття) Карабах входив до складу Російської імперії. Цей історичний період ознаменувався для Карабаха тривалим періодом миру, творіння...». Далі Арутюнян з гордістю нагадував, що Анастас Мікоян мав «арцахське коріння» - той самий, який брав активну участь в організації сталінських репресій 1937 року, а в 1962 був відряджений Москвою в Новочеркаськ для керівництва розстрілом мирних жителів, які виступили проти комуністичної диктатури.

У висновку свого звернення до Путіна Арутюнян особливо зазначив в дусі сталінських вихвалень: «Ви є людиною і керівником, що має величезний особистий авторитет в світі і в нашому регіоні».

Через місяць після вторгнення РФ в Україну, 25 березня, «Рада Безпеки» вірменського анклава, під головуванням все того ж Арутюняна, прийняла рішення направити черговий лист кремлівському бузувіру. У ньому містився заклик збільшити російський військовий контингент в Карабасі.

12 червня Арутюнян оголосив ще одне схоже звернення до Путіна. «Ми в Арцасі знаємо і високо цінуємо зусилля Російської Федерації і особисто Ваші зусилля..., - зазначалося в посланні. - Ми глибоко вдячні Вам».

Підлабузняючись перед кремлівським господарем, Арутюнян та інші діячі «Арцаха» всіляко підтримують окупацію українських земель. Вже наступного дня після підписання Путіним «Указу про визнання» російських анклавів у Донецькій і Луганській областях України Арутюнян на своїй сторінці в Facebook підтримав «незалежність» «ЛДНР» і привітав жителів Донбасу з «історичною подією». 13 березня на сайті товариства російсько-арцахської дружби було розміщено звернення до керівництва РФ Координаційної ради Російсько-вірменських організацій. У ньому зазначалося, що «багатомільйона вірменська діаспора Росії одна з небагатьох заявила про свою повну, тверду і практичну підтримку політики Президента Росії Володимира Путіна щодо захисту прав жителів Донецької народної та Луганської народної республік. Необхідно також врахувати, що влада Арцаха (НКР) 22 лютого 2022 р. офіційно вітала визнання ДНР і ЛНР з боку РФ... ми солідарні з Росією і бажаємо їй всіляких успіхів».

24 травня «міністр закордонних справ» вірменського анклава Карабаха Давід Бабаян разом з «міністром закордонних справ» проросійського анклава в Південній Осетії Дмитром Медоєвим висловили надію «на якнайшвидшу перемогу Луганської та Донецької народних республік і встановлення довгоочікуваного миру на Донбасі».

Одночасно із захопленням територій Східної та Південної України та подальшої підготовкою на них псевдореферендумів, політики та громадські діячі «Арцаха» почали озвучувати заяви про необхідність проведення такого ж плебісциту. 31 березня колишній глава Аскеранського району Нагірного Карабаха закликав владу «Арцаха» «в максимально стислі строки організувати загальнодержавний референдум на тему приєднання Арцаха до Російської Федерації». 6 квітня вірменське видання «Грапарк» цитувало інформоване джерело в Степанакерті («столиця» вірменського анклава в Карабасі): «якщо Вірменія вмиє руки в Арцасі і визнає територіальну цілісність Азербайджану, у нас не буде іншого вибору, окрім приєднання до Росії. Тому ми почнемо збирати підписи». 12 квітня «президент» Арутюнян заявив, що у «Арцаха» «можуть бути якісь відносини з Росією у форматі прямої вертикалі». 14 квітня екс-прем'єр Вірменії Грант Багратян повідомив News.am: «Арцах бажає Увійти до складу Росії». Він назвав позитивним те, що «Арцах з Росією мають вертикальні відносини». Наступного дня полковник запасу Айк Наапетян заявив в ефірі вірменського каналу Live News, що єдина можливість для «Арцаха» забезпечити свою безпеку – це Увійти до складу Росії. Як один із способів досягнення цієї мети він зазначив масове отримання вірменським населенням Карабаха російських паспортів – за схемою, вже напрацьованою в окупованому Донбасі. Підкріплюючи цю ідею, 21 квітня сенатор РФ Віктор Бондарєв зазначив на своєму ТГ-каналі: «Російська Військова база в Гюмрі – форпост захисту азіатського регіону від зовнішньої агресії».

Таким чином, поширення в центрі Єревана агітаційних матеріалів на підтримку анексії суверенних територій України, Молдови, Грузії, Казахстану і Азербайджану є черговою акцією Кремля і його Вірменських маріонеток по пропагандистському забезпеченню закріплення військово-політичних форпостів Москви в стратегічних точках колишньої радянської імперії.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube