Вплив санкцій на російську економіку буде швидше "повільним спалюванням", ніж швидким ударом, вважають експерти.

За шість місяців після вторгнення в Україну Росія загрузла у війні на виснаження, якої вона не очікувала. І хоча її залежна від нафти економіка перебуває в глибокій рецесії, вона виявилася набагато стійкішою, ніж очікувалося.

Як пише CNN, Росії допомогла готовність Китаю та Індії розкупити дешеву російську нафту, але, відзначають економісти, російська економіка почала занепадати, і їй, імовірно, загрожує тривалий період стагнації внаслідок західних санкцій, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Видання зазначає, що допомогти втриматися Кремлю допомогли 8 років підготовки, стимульовані санкціями, які Захід запровадив після того, як Москва окупувала Крим у 2014 році.

Довгострокова стабільність Росії залежить від її енергетичного сектору, який все ще є найбільшим джерелом державних доходів.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), доходи Росії від продажу нафти і газу в Європу подвоїлися в період з березня по липень цього року порівняно із середнім показником за останні роки, попри зменшення обсягів експорту. Дані МЕА вказують, що поставки газу до Європи впали приблизно на 75% за останні 12 місяців.

Читайте також: Росія заробляє на США $1 млрд на місяць – AP

А от березневий прогноз МЕА про те, що з квітня 3 мільйони барелів російської нафти вивільняться з ринку через санкції або загрозу їх застосування, не виправдався. Експорт зберігся, хоча аналітики Rystad Energy відзначають незначне падіння протягом літа. Головним фактором стала здатність Росії знайти нові ринки збуту в Азії.

За словами Хумаюна Фалакшалі з консалтингової компанії Kpler, з початку війни більша частина російського морського експорту нафти йшла до Азії. У липні частка становила 56%, тоді як у липні 2021 року – лише 37%.

Згідно з даними Kpler, з січня по липень цього року Китай збільшив морський імпорт російської сирої нафти Urals зі значною знижкою на 40% порівняно з тим же періодом минулого року. За даними Kpler, морський імпорт до Індії з Росії зріс більш ніж на 1700% за той же період. Росія також нарощує експорт газу до Китаю через сибірський трубопровід.

Однак те, що станеться, коли в грудні набуде чинності європейське ембарго на 90% російської нафти, буде критичним. Приблизно 2 мільйони барелів російської нафти на день залишатимуться в підвішеному стані, і хоча частина цієї нафти, швидше за все, піде до Азії, експерти сумніваються, чи попит там буде достатньо високим, щоб поглинути всю цю нафту.

Фалакшалі каже, що Китай не може купувати ще більше російської нафти, ніж зараз, через уповільнення внутрішнього попиту, а також через те, що йому просто не потрібно більше конкретного типу нафти, яку Росія експортує.

Читайте також: Путін ставить на газ: сподівається, що ЄС взимку змусить Україну домовлятись, – Reuters

Ціна також відіграватиме вирішальну роль у тому, чи зможе Росія дозволити собі продовжувати дисконтування для забезпечення нових ринків. Адже одна справа давати знижку в 30% від ціни $120, і зовсім інша - при ціні в $70, зазначають експерти.

Хоча глобальна інфляція допомагає енергетичному сектору Росії, вона шкодить її громадянам. Як і решта Європи, росіяни вже страждають від кризи вартості життя, яка значно погіршилася війною проти України. Реальні доходи росіян відкотилися приблизно на 10 років назад.

Зазначається, що саме технологічні санкції, подібно до тих, що впливають на авіаційну галузь РФ, можуть мати найбільший вплив на довгострокові економічні перспективи Росії. У червні міністр торгівлі США Джина Раймондо заявила, що світовий експорт напівпровідників до Росії впав на 90% з початку війни. Це руйнує виробництво всього, починаючи від автомобілів і закінчуючи комп’ютерами, і, кажуть експерти, ще більше відштовхне Москву в глобальній технологічній гонці.

"Вплив санкцій буде швидше повільним спалюванням, ніж швидким ударом. Росію зараз очікує потенційно тривалий період стагнації", – каже Кріс Віфер, партнер-засновник консалтингової компанії Macro Advisory.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube