Галопом по Європах, але помпезно відкрився Андріївський узвіз. Подейкували, що наступного дня прорвало каналізаційну трубу… Отак як фонтанувала брудна вода з труби (чи то пак, гейзер усе нових і нових ідей «оновлення» столиці), так вочевидь ще довго вихлюпуватимуться емоції невдоволення у киян і гостей.

Нині ідучи розширеним хідником по новій бруківці і дивлячись на імітації замість «недороблених» будинків та масово пофарбовані у гірчичний колір будівлі, огортає сум: нині Андріївський узвіз — не історична пам’ятка, а якась розцяцькована вулиця, штучна і вульгарна. Все тут «театральне» і якесь чуже. Від колишнього колориту та відчуття старовини і сліду не залишилося… «Не та хворма, не той центр тяжесті», — сказав би один із героїв п’єси «За двома зайцями».

Я вирішила поцікавитися враженнями звичайних перехожих на тому ж таки «причепуреному» Андріївському. Чи поділяють вони мої думки? Ось перші емоції…

«Що тут скажеш. Одне слово — відмивання грошей та й усе», — сказала Антоніна, яка торгує на Андріївському. 

«Неоднозначне ставлення до такого оновлення. Поки що тут чисто, але пройдуть дощі і… По цій бруківці легше ходити, але чи на довго це», — пенсіонерка Олена.

«Оце ілюзіоністи! Те, що не встигли зробити, домалювали. «Молодці», — пенсіонер Ігор.

«Мені подобався старий Андріївський, стара бруківка. Сподіваюся, що Андріївський оживе, головне, щоб люди приходили і тут вирувало життя», — митець Костянтин.

«Слів немає, лише емоції. Я киянка, виросла на Андріївському узвозі. Ось молодь ходить і їм подобається, стильно, по-європейськи. А як на мене, ця вулиця втратила центровий зміст Подолу. Біля музею Булгакова була моя щаслива сходинка, а тепер я прийшла і не побачила її», — приватний підприємець Маргарита.

«Андріївський узвіз пам’ятаю років 15. Що буде в цих будинках? Я не думаю, що вони матимуть стосунок до культури, мистецтва. Швидше, це буде щось приватне», — киянка Світлана.

Кілька слів - як «пережив оновлення» Музей М. Булгакова.

Ремонтували-ремонтували Андріївський узвіз, але, на жаль, не все зробили так, як треба. Є проблеми, які потрібно вирішувати: трохи понизити клінкер, тому що дощовими водами може затопити наш музей. Начальство КМДА каже, що ансамбль вулиці буде збережено. Не буде тут багатоповерхівок, бетону та скла. 

У результаті ремонту (рили котловани) музею завдано шкоди. У стінах з’явилися тріщини.

«Будекспертиза, яку мають незабаром провести, покаже, наскільки це небезпечно для будівлі музею. Сподіватимемось, що він не завалиться», — каже Анатолій Кончаковський, перший директор музею М. Булгакова.

На Андріївському узвозі, 18, якщо зазирнути всередину будинку, страшенний рейвах, купи сміття, викинуті рами, замальовки… Близько 20 художників (дехто тут із 1983 року) вибираються хто куди може…

Подумалось: якщо так здійснювати «реконструкції» історичних пам’яток в Україні, то можна очікувати одного: у списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО залишаться не історико-архітектурні заповідники і пам’ятки, а одна з багатьох розкішних дач на кшталт царської дачі у Межигір’ї Януковича.

Уляна ВОЛІКОВСЬКА, для UAINFO