Днями президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Росія і Білорусь домовилися про розгортання спільного регіонального угруповання військ і анонсував, що незабаром у його країну знову повернуться російські військові.

Своєю чергою міністр оборони Республіки Білорусь (РБ) Віктор Хренін зробив заяву, у якій застеріг, щоб Україна не робила "неправильних кроків і не "провокувала", аби уникнути війни. 

Про це пише співголова ГІ "Права Справа", громадський активіст, воєнний експерт Дмитро Снєгирьов, інформує UAINFO.org. 

За словами Хрєніна, збройні сили Білорусі налаштовані лише на оборону країни.

"Не провокуйте нас - ми з вами воювати не збираємося. Ні з литовцями, ні з поляками, ні тим більше з українцями ми воювати не хочемо. Якщо і ви не хочете і не робитимете неправильних кроків, значить, війни не буде", – заявив він.

Що можна сказати про дії Білорусі останнім часом? Збільшився чи знизився ризик її відкритого вступу у війну проти України.

Читайте також: Лукашенко розпочав приховану мобілізацію в Білорусі, у селах уже роздають повістки, – ЗМІ

На мою думку, білоруська карта використовуватиметься Путіним для багатовекторного тиску – одночасно на кілька суб'єктів міжнародного права.

На тлі заяв, що пролунали, 6 жовтня, вперше з 28 серпня, було завдано ракетного удару по Україні з території Білорусі. Літак Ту-22 М3 стратегічної авіації РФ з повітряного простору Білорусі завдав удару ракетою X-22 по Шепетівському району Хмельницької області. Тобто можемо говорити, що ці заяви з боку МО РБ були підкріплені конкретними діями з боку російських військових.

Я не відкидаю можливості подальшого використання РБ для розгортання військового контингенту РФ, використання ними інфраструктури білоруських збройних сил. Йдеться насамперед про аеродроми. Один із них – Зябрівка – знаходиться всього за 35 км від української території. Варто зауважити, що іранські дрони, які нещодавно завдали удару по території  України теж були запущені з території РБ.

Подібна риторика Міноборони Білорусі дає РФ можливість військово-дипломатично тиснути не лише на Україну (у моменті використання білоруської території для атак, у тому числі чергової спроби вторгнення), а й на країни НАТО (прибалтійські держави та Польщу).

Така загроза розглядається членами Альянсу досить серйозно. Оборонний бюджет Польщі збільшено у кілька разів. Також ухвалено рішення про розгортання додаткового військового контингенту НАТО на території прибалтійських країн. Білоруська карта використовуватиметься Путіним для багатовекторного тиску – одночасно на кілька суб'єктів міжнародного права.

Читайте також: "Знищать швидше, ніж Путіна": експерт відповів, чим вступ у війну обернеться для Лукашенка

Водночас зазначу, що інформація ГУР МО України про розгортання додаткових військових контингентів РФ на території РБ поки що не знайшла підтвердження. За інформацією Генштабу ЗСУ, зараз у Білорусі немає настільки серйозного військового контингенту росіян, що дало б привід говорити про можливість підготовки повторного вторгнення з території РБ. На території Білорусі постійно перебувають до тисячі військовослужбовців з Росії, 6 літаків, 4 "Іскандери" та 12 ЗРК С-400.

За словами Командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва, на початку повномасштабного вторгнення ворог швидко просунувся на Київщині та Чернігівщині, бо всі загрозливі напрямки прикривалися Збройними силами України у штатах мирного часу – ЗСУ вели боротьбу з переважаючими силами ворога. Утім після мобілізації чисельність ЗСУ стала такою, що наступ був зупинений. А надалі українські захисники вигнали окупантів з Київської, Чернігівської та Сумської областей.

Однак, не можна відкидати можливість такого сценарію. А ось можливість залучення білоруської армії до гіпотетичного вторгнення я оцінюю як мінімальну. Щобільше – останнім часом відзначено дипломатичну активність представників білоруської сторони у пошуку контакту з представниками країн Заходу, намагаючись уникнути повної залежності від РФ.

Наразі ситуація на півночі України повністю контрольована, і ЗСУ готові до будь-яких можливих сценаріїв розвитку подій.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube