Я знаєте, що зрозуміла – темрява ж нас повертає в відчуттях не тільки до "зовнішніх" первісних часів. Темрява може повернути нас і до нашої особистої "первісності".

Про це на власній сторінці у Facebook пише психологиня Світлана Ройз, інформує UAINFO.org

Темрява може провокувати регрес, до стану "немовляти". І що може бути потрібно нашому "внутрішньому немовляті":

Тепло (?) – із цим складно, але хоч на якійсь час важливі пледи, термоси, грілки, все, що тільки вдастся знайти.

Тиша - всі звуки можуть відчуватись загострено. А ми ще й зараз скануємо простір: безпечні чи небезпечні звуки. (вчора ми з донькою спробували грати на музичних інструментах і звук, що був комфортним і приємним раніше – зараз – наче в самий мозок)

Відчуття ритму (нам важливо повертати "здорову" ритмізацію, може, ви помічали, що в темряві сидите, трохи розхитуючись, гойдаючись. Особливо у дітей може проявлятись такий "тілесний транс". А ритмізація – це може бути тиха музика, насправді, гра на музичних інструментах, танці, ходьба, чи дії, що всередині "заритмовані" (рутини: читання, навчання, прибирання, йога) чи навіть, читання віршів – це те ж певний ритм.

Відчуття кордонів (в темряві ми можемо бути особливо чутливими до доторків, можемо переставати відчувати тіло. І допомагає ковдра, якою можна огорнутись, простукування, поглажування, масаж.

Їжа - може тягнути на "швидкі вуглеводи" – солодощі. Може, спробувати, смоктати льодяники?

Контакт – присутність інших. А ще "нашому немовляті" важливий контакт – в темряві може складно бути насамоті - якщо ми самі, хоч вголос читати, чи, якщо раптом ще є можливість, слухати аудиткнигу чи лекції.

Чати в месенджерах, навіть, в яких сваряться – це теж можливість відчути присутність, створити динаміку відносин.

Надійна близькість – можливість комусь написати, розповісти про себе, обпертися. Наше "немовля" потребує можливості комусь "виплакати" свій страх, втому, відчай.

Нам важливо писати один одному і важливо отримувати підтримку. Нам, насправді, зараз складно.

А ще – як тільки стає темно, ми можемо відчувати, як вимикаємося. Наче, засинаємо. Це пов'язано не тільки з мелатоніном і реакцію на світло. Це такий режим заощадження енергії і "вимикання" при небезпеці.

Світло і тепло можна вимкнути, а нас – ні.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube