Російський диктатор Володимир Путін та колишній президент Дмитро Медведєв у публічній риториці розділили між собою ролі "доброго" та "поганого" поліцейського. Ця гра не приносить особливих плодів за межами РФ, але все ще ефективна всередині Росії.

Таку думку у своїй колонці висловлюють Олександр Мотиль, професор політології університету Ратгерського університету (США) та Денніс Солтіс, канадський професор порівняльної політології, пише НВ, інформує UAINFO.org.

«Колись на Заході Медведєв вважався помірною людиною та джерелом сподівань на поліпшення відносин з Росією. Тепер же він відіграє роль кепського поліціянта за правління Путіна, використовуючи відверто фашистську мову, порівняно з якою власні загрозливі промови російського диктатора видаються конструктивно помірними», — пояснюють суть навмисної «гри» Кремля Олександр Мотиль та його співавтор.

Читайте також: Данілов назвав заяви Медведєва "написами у нужниках" і закликав не змішувати політичні новини зі сферою клінічної психіатрії

У той час як Медведєв волає, що Москва бореться з «божевільними нацистськими наркоманами» в Україні, у західних прихильників яких «слина тече по підборіддю від виродження», Путін свідомо уникає того, щоб здатися публіці відверто неврівноваженим, навіть попри часто надуманий характер його публічних заяв. На відміну від диктаторів ХХ століття, таких як Беніто Муссоліні та Адольф Гітлер, які були сумно відомі своєю маячнею і дикою жестикуляцією, обурливі твердження Путіна, як правило, вимовляються тихим і стриманим тоном, що створює враження врівноваженого і цілком раціонального політика.

Проте вже звична гра Путіна та Медведєва у «хорошого і поганого поліцейського» останнім часом зазнає невдачі на Заході. «Міжнародні засоби масової інформації за останні дев’ять місяців багато зробили для викриття російської брехні та розкриття неприкритих імперських амбіцій, що стоять за розмовами Москви про фантомних фашистів та пригноблених меншин. Дехто, як і раніше, серйозно сприймають заплутані пояснення Путіна з приводу вторгнення в Україну, крім ідеологічних союзників і тих, хто все ще готовий повірити в кремлівські змовницькі наративи», — констатує Мотиль.

За його словами, успішнішою контрастна риторика Путіна і Медведєва виявилася серед внутрішньої аудиторії. Усередині РФ така тактика допомогла переконати мільйони росіян у тому, що кремлівська влада знає, що вона робить в Україні. «Багато росіян, які виросли в авторитарній політичній культурі, вважають екстремізм Медведєва емоційно привабливим, і їх переконує зважений підхід Путіна», — порівнює Мотиль.

Читайте також: Як виганявся ібліс з Дмитра Медведєва

Він вважає ефект цієї стратегії очевидним. «У той час, як кількість загиблих росіян внаслідок вторгнення в Україну наближається до 100 000 осіб, а російська економіка продовжує демонструвати стрімке падіння, немає жодних ознак будь-якої значної внутрішньої опозиції війні. У міру того як дедалі більше російських синів і чоловіків повертаються з України в трунах, міцність кремлівського дуету піддаватиметься подальшим випробуванням, але наразі їхня парна гра є досить ефективною», — робить висновок американський політолог.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube