Російські військові кораблі тричі підходили до місць підриву газопроводів "Північний потік - 1" та "Північний потік - 2" у вересні 2022 року.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сумлінне розслідування телерадіокомпаній DR (Данія), NRK (Норвегія), SVT (Швеція) та Yle (Фінляндія),  інформує UAINFO.org.

За даними розслідування, російські судна рухалися в районі з вимкненими пристроями ідентифікації, але через інформацію про радіозв'язок, якими судна обмінювалися зі своїми військовими базами, вдалося встановити їхній рух. Інформація також була перевірена за допомогою супутникових зображень.

Російські судна, які потенційно здатні проводити підводні операції, підходили до газопроводів двічі в червні 2022 року. А останній випадок стався менш як за тиждень до вибухів. В одному випадку судно залишалося в районі трубопроводів майже цілодобово.

За даними розслідування, 6 червня минулого року корабель ВМФ Росії вийшов з Калінінградської військово-морської бази і прибув до місця на схід від Борнхольма вранці 7 червня.

Корабель провів кілька годин у тому місці, де на морському дні на глибині близько 80 метрів проходять газопроводи "Північний потік-1" та "Північний потік-2". Згідно з інформацією, наданою данською владою, три з чотирьох вибухів сталися саме в цих точках.

Російські радіопереговори відслідковувалися офіцером британської військово-морської розвідки, котрий ще кілька років тому займався, серед іншого, спостереженням за російським Балтійським флотом. Він більше не перебуває на дійсній службі.

Читайте також: Секретні дані. У Росії обвалився видобуток газу, насамперед через Газпром

Наступний рух корабля ВМФ Росії стався за тиждень, 14 червня 2022 року. Корабель залишався у цьому районі до наступного дня. За словами колишнього офіцера британської військово-морської розвідки, цим судном, найімовірніше, було 86-метрове російське військово-морське науково-дослідне судно "Сибіряків". Зазвичай воно не переміщається до Балтійського моря в цьому районі. На думку фахівців, "Сибіряків" призначений для картографування морського дна та підводної розвідки.

"У нього є кран, який можна використовувати для опускання предметів у воду", - заявив морський офіцер та дослідник Йєнс Венцель Крістофферсен із Копенгагенського університету.

Разом із норвезькою компанією супутникових зображень KSAT, журналісти e вивчили супутникові знімки ключових місць та часу. Компанія спеціалізується на пошуку судноплавного трафіку без даних про місцезнаходження.

Початок і кінець червневого маршруту "Сибірякова" зафіксовано якісними космічними знімками. Частина маршруту задокументована за допомогою знімків радіолокацій і супутникових знімків низької роздільної здатності.

Один із знімків зроблено вранці 15 червня, коли "Сибіряків" знаходився в районі підриву.

СБ-123, що належать Балтійському флоту Росії, прибули до району місць вибухів 21 вересня минулого року, тобто за п'ять днів до вибухів.

Це корабель, який використовується як допоміжний і рятувальний корабель у підводних операціях. Він має кран зі значною вантажопідйомністю та здатний піднімати вантажі з морського дна. За словами Йєнса Вензеля Крістофферсена, він також може запустити в море мініатюрний підводний човен.

За даними радіопереговорів, буксир СБ-123 увечері 21 вересня прибув до району Борнхольма поблизу газопроводу "Північний потік". Він залишався у цьому районі до наступного дня. Радіосигнал з корабля було також отримано вранці 22-го. Витоку з газопроводу було виявлено за чотири дні.

Експерти не вважають, що присутність російських кораблів можна пояснити, наприклад, участю у навчаннях.

"Ці знахідки переконливо свідчать про те, що вони пов'язані з подіями навколо "Північного потоку", - заявив незалежний військово-морський аналітик та експерт з російських підводних бойових дій Х. І. Саттон.

Йєнс Венцель Крістофферсен також знаходить результати цікавими. "Якщо з'ясується, що винуватцями (підриву) є росіяни, то, схоже, вони зібрали інформацію, точно нанесли на карту мету операції та заклали вибухівку за допомогою своїх кораблів", - сказав він.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube