Дослідники одного з найважливіших артефактів імперії ацтеків, 24-тонного базальтового календаря, вважають, що у центрі каменя зображено смерть бога Сонця Тонатіу під час затемнення. Аби відвернути кінець світу, безпосередньо на камені здійснювалися людські жертвоприношення.

Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналу Mexicon. Автором дослідження стала куратор латиноамериканського мистецтва та археології в Музеї природничої історії Флориди (США) Сьюзен Мілбрат, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org.

"Можливо, вони дивилися на своє майбутнє більш зловісно, ніж люди в сучасних суспільствах. Але ацтеки були більш досконалими з точки зору астрономії, ніж люди собі уявляють", – розповіла Мілбрат.

Зловісний камінь використовувався ацтеками до того, як іспанці в 1520-х роках колонізували регіон, асимілювавши місцевих жителів, щоб вони жили так, як їхні європейські завойовники. нав'язавши місцевому населенню європейські цінності. Камінь же, діаметром понад 3,6 метри, закопали обличчям донизу. Відкопаний він був лише у 1790 році.

Наразі цей камінь зберігається в Національному музеї антропології в Мехіко, а його копія – виставлена на подвір'ї Дікінсон-холу в кампусі Університету Флориди.

Мілбрат каже, що як ацтеки так і майя, відстежували рух Сонця, щоб передбачати майбутні події, зокрема – погоду чи астрономічні цикли. Коли ж вони почали помічати регулярні затемнення, то це посіло важливе місце в їхній релігії.

Оскільки ацтеки значною мірою покладалися на сільське господарство, важливість Сонця для них була надзвичайно важливою. Ймовірно, саме тому у їхній вірі з'явилася традиція напувати Сонце кров'ю людських жертвоприношень, продовжуючи його життя.

Жертвоприношення відбувалися у день 4 Олін, коли, на думку ацтеків, мав настати кінець світу. Ця дата повторювала кожні 260 днів. Але, як зазначає Мільбрат, жерці, які відповідали за складання графіків астрономічних явищ, в тому числі затемнення, могли знати, що в період розквіту імперії затемнення саме на 4 Олін не відбудеться.

За її словами, згідно з ацтекським календарем, сонячне затемнення не припаде на цю дату до 21-го століття.

"Коли вони створювали свою міфологію, вони подбали про те, щоб 4 Олін ніколи не збіглося з затемненням у їхньому світі. Не слід ігнорувати можливість цілеспрямованої маніпуляції", – вважає вчена.

Мілбрат також розповідає, що зазвичай Тонатіу зображали у вигляді синьо-червоної фігури, обрамленої жовтим кольором. Ці кольори часто використовуються на ацтекських картинах, де він зображений як живий бог.

Але деякі дані свідчать про те, що зображення Тонатіу могло бути не зафарбоване або зафарбоване в чорний колір, як Сонце під час затемнення. Язик божества на камені зображувався у вигляді ножа, що стирчав з його рота. І чорний колір, і ніж були символами смерті.

Також Тонатіу оточували кігті, що стискали людські серця, натякаючи на монстра затемнення.

Окрім цього на камені було виведено коло знаків, що символізували 260-денний календар. На зовнішньому кільці каменю також зображувалися вогняні змії з роззявленими пащами, полум'ям на тілі та зоряними мордами, які представляли сузір'я, тісно пов'язане з Сонцем у сухий сезон.

За словами Мілбрат, ацтеки, ймовірно, намагалися кинути виклик і боротися з силами, які, на їхню думку, знищували Сонце під час затемнення.

"Більшість деталей того, як ацтеки справлялися з сонячними затемненнями, маловідомі, але вони, безумовно, намагалися відлякати монстра, який, на їхню думку, поїдав Сонце", – зазначила науковиця.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube