На фото: керівництво (замазано радянською цензурою) та робітники паровозобудівного заводу Геартмана (Луганськ), того самого, на якому працював майбутній видатний революціонер Клим Ворошилов. Зверніть увагу на зовнішність, одяг та взуття "гноблених пролетарів". Джерело: Facebook Павла Бондаренка

Письменник та журналіст Павло Бондаренко на своїй сторінці у Facebook розповів цікаву історію, інформує UAINFO.org.

Можете, звісно, сумніватися, але це правда. Розповідав чувак, який був при цьому присутній. Завуч школи тоді з посади злетіла, а директорка ледь партквитка на стіл не поклала. А було це так.

В СРСР до визначних "комуністичних" дат завжди проводили якісь заходи: лінійки, уроки мужності, зустрічі з ветеранами, конкурси декламаторів, театралізовані постановки, конкурси строю й пісні та інша подібна мура.

Читайте також: Декомунізація не призвела до одужання від бацили більшовизму

Отож, вирішили якось перед 7 листопада (хто забув або не знав – головне свято в СРСР, дата "великої жовтневої соціалістичної революції") провести зустріч з ветераном, який брав участь у тій "революції". Запросили, посадили у почесному кутку на сцені за стіл з червоною скатертиною. Спочатку то вірші декламували, то пісні співали, а потім головне – спогади ветеранські.

А діду було вже так добряче під 90 рочків – часу з 1917 пройшло чимало. У діда стареча деменція. Але пам`ять гарна, особливо на яскраві події далекого минулого. А тут ще й питання піонери задають – кому яке написали на бомажці.

Один питає:

– Діду, а вас буржуї гнобили?

– Ох, ще і як гнобили.

– А чи ви страйкували?

– А як же, звісно.

– А через що?

– Ну, от, наприклад, зарплату на заводі нам видавали великими купюрами, а чарка горілки у шинку коштувала 5 копійок. Зайдеш після получки, а шинкарка решти не має. Тож ми страйкували, аби частину зарплати давали дріб`язком.

Читайте також: Жадібний Кремль. В Україні знайшли британські винищувачі, закопані СРСР у лісі, щоб не платити за ленд-ліз

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube