Фонд "Демократичні ініціативи" опублікував дослідження про сприйняття громадянами корупції у виконавчій владі під час війни – 78% українців назвали президента відповідальним за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях

Дослідження розкритикували зокрема віцепрем'єр-міністр Федоров та секретар РНБО Данілов – вони звинуватили службу в маніпуляції. На Банковій зреагували на це дуже болюче, адже боротьба з корупцією – це гасло, на якому президент Зеленський виграв вибори. Питання, хто відповідає за корупцію, зараз надзвичайно актуальне для того, щоб Україна і надалі користувалася довірою та отримувати подальшу підтримку, зокрема, фінансову й військову.

Про це у своєму блозі на NV.ua пише голова Центру спільних дій, колишній віце-прем'єр України з питань європейської інтеграції Олег Рибачук, інформує UAINFO.org.

Для мене абсолютно зрозумілою є реакція українців. Так не буває в політиці, що ти концентруєш владу для того, щоб розв’язувати питання, але не хочеш брати на себе відповідальність. Так просто не працює. Вперше я почав попереджати про небезпеку концентрації влади ще в часи Януковича. Коли він став президентом, то підпорядкував собі парламент і уряд: фактично одноосібно почав керувати країною. Ця історія повторюється. І кожного разу, коли є спроба звинуватити «дзеркало», тобто соціологію, це дуже погано закінчується для того, хто це робить.

Читайте також: Сергій Фурса: Треба шукати системні рішення для системної проблеми. А корупція в Україні є саме системною проблемою 

Для Зеленського на виборах ситуація була максимально сприятливою. Можна було поставити будь-яку людину в список, і якщо виборці бачать, що це політична сила Зеленського — вони за неї проголосують. Я вважаю, що значна частина українських виборців не знають прізвище прем'єр-міністра чи депутатів. Тому люди навіть не припускають, що корупція в державних структурах може бути адресована комусь, крім президента. Бо коли ми кажемо «президент», ми теж згадуємо Єрмака, Татарова — це ті, хто відповідає зокрема, за правоохоронні органи, вони підбирають кадри, вони впливають на рішення. Це все відомо.

Поки йде війна, до Зеленського значно менше питань, бо всі розуміють, що він головнокомандувач. Але зараз вже починає стояти питання про відповідальність. І з одного боку немає відвертої політичної боротьби, а з іншого — є думки на перспективу. Є група людей, які ніким не обиралися і не мають особливих заслуг, але вони є надзвичайно впливовими, бо Зеленський взяв їх у свою команду. Це зокрема Єрмак, Татаров, Данілов. Їхнє майбутнє напряму залежить від того, буде Зеленський президентом чи ні.

Коли ти бачиш таку соціологію, і коли ти розумієш, що українці вважають тебе відповідальним, зокрема, за корупцію в Україні, за те, кого ти призначаєш, хто в тебе радники. Коли ти будеш починати кампанію, то за це доведеться відповісти. Не вдасться використовувати владу президента для того, щоб повністю контролювати всі сфері життя: брати на себе тільки позитив від досягнень, а якщо щось негативне, то шукати когось іншого. Українці все чудово розуміють.

Ця соціологія має бути чітким сигналом для президента. Якщо Зеленський хоче бути лідером України, йому потрібно реагувати на корупційне розхитування його найближчих радників. На те, про що говорить весь світ, про що говорить українська преса. І далі увага буде тільки зростати.

Читайте також: Головні проблеми української армії: корупція та брак боєприпасів, – соціологічне дослідження

Реакція Банкової на дослідження «Демократичних ініціатив» підтверджує, що воно стало для Офісу президента неочікуваним. Але звинувачувати зараз українців, що вони не так зреагували, а тим більше найстарішу і найбільш авторитетну соціологічну службу, немає змісту. Я колись входив до наглядової ради цієї організації й точно знаю, що Демініціативи ніколи не підуть на якусь дешеву маніпуляцію.

Загалом до методології дослідження запитань немає. Можна було б зробити те, що каже Федоров: до першого питання про відповідальність за корупцію додати різні варіанти відповідей. Але це б не врятувало ситуацію. Ніхто не повірить, що Зеленський не має влади, а відповідають за рішення лише Кабмін чи парламент. Небезпечною є хіба що постановка іншого питання про військову допомогу Україні лише за умови ефективної боротьби з корупцією. Цю риторику я часто бачу в західних ЗМІ, але цей наратив підриває довіру і необхідність давати Україні зброю. Російська пропаганда може використати результати дослідження для просування цього меседжу. Ми не маємо їм давати можливості цього робити.

Питання може виникнути, як це опитування комунікувати. Тому що будь-який результат, особливо соціологічний, можна дуже по-різному інтерпретувати. Але я абсолютно не згоден зі спробами Офісу президента звинуватити в замовності, в упередженості, в непрофесіоналізмі Демініціативи. Людям в оточенні Зеленського, самому Зеленському треба робити швидкі висновки й не повторювати помилки попередників. Адже при Януковичі, при Порошенку це вже було — при чому абсолютно з цієї ж організацією, з цією соціологією. І закінчилось це далеко не найкращим чином для колишніх президентів і їхніх команд.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube