Глобальному потеплінню, як виявилося, піддаються не лише атмосфера і океани Землі, але й в значній мірі ґрунт по всій планеті. При цьому даний фактор раніше не враховувався вченими і наслідки цього наразі не дуже зрозумілі вченим.

Про це йдеться у дослідженні, яке опубліковано у журналі Nature Climate Change, інформує UAINFO.org з посиланням на OBOZREVATEL. 

Дослідники зауважили, що температура ґрунту привертає відносно мало уваги в дослідженнях змін клімату, спричинених людською діяльністю. Однією з причин цього є відносна складність вимірювань і недоступність достатньо надійних даних про температуру ґрунту порівняно з температурою приземного повітря.

Аби заповнити цю прогалину, команда вчених з Німеччини зібрала дані про температуру ґрунту з широкого кола джерел. Для вимірювань використовували метеорологічні станції моніторингу, супутники дистанційного зондування та інші засоби. Розрахунки враховували дані з 1996 року по 2021 рік.

Читайте також: Тотальне вимирання, суперконтинент та пекельна спека: вчені змоделювали "недалеке" майбутнє Землі

Виявилося, що на двох третинах досліджуваних ділянок температура в ґрунті на глибині до 10 сантиметрів була вищою, ніж у повітрі на рівні 2 метрів.

"Це означає, що екстремальні температури розвиваються набагато швидше в ґрунті, ніж у повітрі", – зазначила співавторка роботи, дослідниця дистанційного зондування з Центру екологічних досліджень ім. Гельмгольца (UFZ) Альмудена Гарсія-Гарсія.

Також вдалося виявити і певні регіональні відмінності температур. Вдалося з'ясувати, що екстремальні температури швидше стають інтенсивнішими в Центральній Європі, а саме в Німеччині, Італії та на півдні Франції.

У цих регіонах температура в ґрунті за десятиліття зростає на 0,7 градуса за Цельсієм швидше, ніж у повітрі.

Як пише Science Alert, також дослідження показало, що середня кількість днів з екстремальною спекою в ґрунті також зростає вдвічі швидше, ніж у повітрі.

"Наприклад, якщо зараз високі температури в ґрунті і повітрі спостерігаються 10% днів у місяці, то через десять років високі температури в повітрі будуть спостерігатися 15% днів, а високі температури в ґрунті – 20%", – зазначила Гарсія-Гарсія.

Така тенденція, як пояснили науковці, значною мірою пов'язана з вологістю ґрунту. Саме цей фактор відіграє ключову роль у впливі на обмін теплом між ґрунтом та повітрям.

Вологість же ґрунту, як зауважили дослідники, залежить від рослинного покриву, тож якщо зростатиме практика землекористування, ситуація із температурою ґрунтів може погіршитися.

При цьому вони пояснили, що ліси, на відміну від сільськогосподарських угідь, сприяють зменшенню вологи в ґрунті, оскільки коріння дерев можуть витягувати воду з глибини землі.

Загалом же вчені вважають, що отримані ними дані є тривожними. Те, що ґрунт розігрівається швидше, ніж повітря, може вплинути на мікроорганізми, а також ширші харчові ланцюги, що залежать від них.

Окрім того, якщо ґрунт тепліший за повітря, він може вивільняти додаткове тепло в нижні шари атмосфери, а також вивільняти додатковий вуглець, посилюючи глобальне потепління.

"З огляду на ці результати, дослідження впливу екстремальної спеки, які враховують переважно температуру повітря, але недооцінюють фактор екстремальної спеки в ґрунті, повинні бути переоцінені" – заявив керівник відділу дистанційного зондування UFZ, співавтор дослідження Цзянь Пен.