Про це йдеться у дослідженні вчених, яке опубліковано в журналі Nature Astronomy. Авторами нової роботи стали планетолог Жан-Клод Жерар з Льєжського університету та його колеги, інформує UAINFO.org з посиланням на OBOZ.UA. 

Нещодавно орбітальний апарат Європейського космічного агентства ExoMars Trace Gas Orbiter помітив, що атмосфера навколо південного полюса Марса світиться зеленим кольором. Це незвичне явище було зафіксовано під час довгої полярної ночі.

Як вдалося з'ясувати, зелене світіння виникло завдяки рекомбінації атомів кисню високо над марсіанською поверхнею. Під час цього процесу вони вивільняли енергію.

Таке марсіанське нічне сяйво також називають повітряним сяйвом. Воно трохи схоже на північне сяйво, яке буває на Землі, але це зовсім інше явище.

Північні сяйва на нашій планеті, та й на інших світах, виникають внаслідок того, що заряджені частинки сонячного вітру взаємодіють із магнітним полем. Під час такої взаємодії силові лінії магнітного поля Землі можуть спрямовувати ці заряджені частинки у верхні шари атмосфери. Там вони починають взаємодіяти із газом. Як результат – виникає яскраве світлове шоу в нічному небі. Зазвичай його спостерігають на далекими північними або південними регіонами планети, але такі явища можливі й в Україні.

Колір сяйва залежить від того, із яким саме газом взаємодіють заряджені частинки сонячного вітру. Кисень дає зелене і червоне світло, а азот – синє і фіолетове.

Марс теж має власне північне сяйво. Вчені припускають, що воно існує на кожній планеті у Всесвіті, яка має магнітне поле та атмосферу.

Але північне сяйво – не єдине світлове видовище, яке можна спостерігати на Марсі. Повітряне сяйво викликане зовсім іншим процесом, але теж має зв'язок із Сонцем та киснем.

Як пише Inverse, на літній половині Марса сонячне світло наповнює енергією молекули вуглекислого газу високо в атмосфері. Ця додаткова енергія змушує атоми вуглецю та кисню розпадатися, залишаючи вільні шматочки вуглецю та кисню плавати високо над поверхнею.

Зрештою, сильні вітри переносять ці вільні атоми на зимовий бік планети, де вони осідають та знову утворюють хімічні зв'язки. При цьому поодинокі атоми кисню об'єднуються в молекули O2 і вивільняють енергію у вигляді зеленого світла.

Таке світіння, як вважають дослідники, може бути достатньо яскравим, аби майбутні астронавти на Марсі могли бачити його в ясні ночі.

На Землі теж бувають такі сяйва, але вони недостатньо яскраві, щоб їх можна було побачити з поверхні планети. Однак астронавти на Міжнародній космічній станції цілком здатні побачити цю красу.