До речі, психологи стверджують, що такий прийом з переходом на іншу мову може допомогти повністю відмовитись від вживання слів-паразитів. Вони перейдуть із розряду автоматичних у більш осмислену сферу мовлення і їх буде простіше контролювати. Якщо хочете спробувати цей підхід, OBOZ.UA зібрав невеличкий словничок, інформує  UAINFO.org/

Блин

Слово-вигук, яким підкріплюють сильні емоції, напряму не перекладеш. Бо його український еквівалент "млинець" занадто довгий для цього. А вигук має бути коротким, як вистріл. Але можна скористатись словами "трясця" або "дідько". Або позичити у галичан колоритне "йой".

Типа

Це один найстрашніших паразитів, який може засмічувати мовлення у форматі "через два слова на третє". Слухати людину, яка так розмовляє, дуже важко. Тому це сміття потрібно викорчовувати зі свого словника з м’ясом. І використовувати лише там, де це доречно, такі варіанти: "типу", "ніби", "буцім", "мовляв", "на кшталт", "буцімто", "навзір", "наче", "подібно". Вибір, як бачимо, чималий – під будь-яку ситуацію.

Капец

Цей паразит можна, так би мовити, українізувати і вимовляти отак – "капець". А можна часом заміняти на варіанти "лишенько" або "жах". І тим самим знизити частоту вживання лексеми, а значить і рівень її паразитичності.

Короче

Люди, які вживають це слово-паразит, наче і постулюють своє прагнення зробити висловлювання лаконічнішим, але насправді самим фактом його вживання лише подовжують свої фрази. Там, де воно справді доречне, а не вставляється безцільно, замініть його на "словом" або "одним словом".

Кстати

"Сміттєвий" потенціал цього слова дещо нижчий, ніж у решти, але і його краще замінити, бо це русизм. Українською замість нього правильно казати "до речі".

Чуть-чуть

Це приклад так званої лексичної редуплікації, коли слово заради певного ефекту повторюється повністю чи частково. Такі слова можуть добряче в’їдатись у мовлення, а позбутись від них буває не так просто. Тому поспішне "чучуть" (а саме так ми його вимовляємо), замініть над "ледь", або, якщо все ж хочете редуплікації "ледь-ледь", "ледве", "трошки/трішки", "за малим", "крапельку", "крихточку".

Как бы

Деякі люди настільки зловживають цією конструкцією, що вислухати і зрозуміти їх стає майже нереальним. Використовувати це словосполучення потрібно до місця і в українському варіанті: "як би", "наче", "неначе", "мов".

Вау

Несподівано до списку вривається англіцизм. Так, зараз наше мовлення сповнене запозичень з англійської мови. З одного боку це добре – цією мовою говорять у всьому світі і, чим глибше ми її знаємо, тим ліпше для нас же. Але конкретно цей вигук непогано буде замінити на вельми подібне українське "овва" або "отакої".

Як ще боротись зі словами-паразитами

Оскільки ці слова ми вимовляємо несвідомо і навіть їх не помічаємо, для початку потрібно провести свого роду діагностику "запаразитованості" свого мовлення. Запишіть, як ви розмовляєте, на диктофон або камеру. Наприклад, під час телефонної розмови з другом. А потім вичленіть і порахуйте, скільки разів за бесіду ви вживали сміттєву лексику. Випишіть слова, які трапляються найчастіше, і постарайтесь звернути якнайбільше уваги на те, щоби тримати їх осторонь свого мовлення.

Ще один хороший спосіб продіагностувати себе, це звернутись до друга чи родича, не схильного засмічувати своє мовлення подібним чином. Попросіть його чи її чесно розказати про враження від ваших промов у колі близьких. Але майте на увазі, що ви можете почути дещо для себе неприємне – постарайтесь не ображатись, адже ви це робите для того, щоби вирости над собою.

Більше читайте якісних текстів – хорошої літератури, добре написаних статей, есеїв. Не стидайтесь якнайбільше читати вголос, декламуйте вірші, переказуйте зміст прочитаного у стислому вигляді . Це допоможе вам також навчитись добре формулювати думки.

Спробуйте говорити повільніше, щоби ви мали змогу більше подумати над тим, що ви скажете. Це корисно з усіх точок зору. Наприклад, звертайте увагу на те, коли ви набираєте повітря під час розмови, робіть у цей момент невеличку паузу. А то й заміняйте короткою паузою саме слово-паразит, якщо відчуєте, що воно проситься вилетіти з вашого рота.

Попросіть когось із близьких постежити за вами. Домовтесь про якийсь сигнал, який вам подаватимуть, коли ви почнете втрачати контроль над власним мовленням.

Більше спілкуйтесь з людьми, яким не властиве вживання слів-паразитів. Така практика досить швидко зробить ваше мовлення більш вишуканим.