Міністерство економіки України підготувало проект нового Трудового кодексу, який повинен замінити Кодекс законів про працю (КзПП) від 1971 року.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект, оприлюднений для обговорення на сайті Федерації профспілок України (ФПУ), інформує UAINFO.org.

Як зазначається в пояснювальній записці, чинний Кодекс "являє собою суміш правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних умов, більшість з яких є застарілими і не можуть адекватно регулювати сучасні трудові відносини".

"Реформування та лібералізація законодавства про працю має на меті забезпечити рівність сторін трудового договору, підвищити конкурентоспроможність бізнесу та дозволити йому вийти на нові ринки", - йдеться в документі.

За даними Мінекономіки, принципами розробки проекту акта, стали:

• зниження рівня державного втручання у індивідуальні відносини в сфері праці;
• визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин;
• розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин;
• спрощення процедур укладання та розірвання трудових відносин;
• "дебюрократизація" трудових відносин;
• дотримання конвенцій МОП та директив Європейського Союзу;
• забезпечення недискримінації працівників та реалізація принципу рівної оплати чоловіків та жінок за працю рівної цінності.

Порівняно із діючим законодавством про працю до проекту акта додатково включено регулювання питань щодо:

• порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;
• визначення ознак трудових відносин;
• врегулювання роботи з підсумованим обліком робочого часу, праці домашніх працівників;

Відпустки

Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

У перший рік роботи у даного роботодавця працівник набуває право на повну тривалість щорічної оплачуваної відпустки на умовах та в порядку, визначеному трудовим договором, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення шести місяців безперервної роботи.

Трудові відносини

До відносин, за якими робота виконувалась без укладення трудового договору, та які у встановленому законом порядку визнано трудовими, застосовуються норми трудового законодавства.

Договірні відносини незалежно від їх назви та виду визнаються трудовими за наявності трьох і більше зазначених ознак:

1) особисте виконання особою роботи за конкретною професією, спеціальністю кваліфікацією, посадою;

2) виконання особою роботи в інтересах, за дорученням та під контролем іншої сторони, на користь якої виконуються роботи;

3) здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;

4) виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;

5) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;

6) систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі;

7) встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;

8) відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.

Нагадаємо, ухвалений Верховною радою у березні 2022 року закон суттєво змінив трудове законодавство, оскільки під час воєнного стану запроваджуються обмеження прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією. Законом скасовано усі святкові дні, передбачені Кодексом законів про працю (КЗпП).

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube