Російські пропагандисти багато років насаджували росіянам, українцям та світу свою брехню про "братські народи та єдину історію", щоб посіяти сумніви в головах людей про незалежність України. Таким предметом пропаганди стала, зокрема, і відома франшиза про богатирів, яку в РФ випускають ледь не щороку.

Автори мультфільмів вводять глядачів в оману, мовляв, герої билин Ілля Муромець, Добриня Микитич та Олексій Попович мають російське коріння, а в Київській Русі жили росіяни, якими керував цар-батюшка. OBOZ.UA розповість, що не так з популярним колись мультиком і чому не варто показувати його українським дітям, інформує UAINFO.org.

Почати слід з того, головні герої "Трьох богатирів" не мають нічого спільно з Росією.

Вони були частиною епосу часів Київської Русі, тож прототипи героїв відомої франшизи – предки українців. Вже пізніше росіяни почали "привласнювати" собі чужу історію, вписуючи богатирів у свої твори.

У мультфільми з претензією на відтворення історичних подій невірно практично все.

Жителів Київської Русі автори обізвали "росіянами", а також використовували популярний нині вираз "русские не сдаются", показували танці з ведмедями в кокошнику, балалайками, деревʼяні рублі та ліси з березами.

Усе це – символи та образи сучасної Росії, тоді як про українську культуру згадок немає, хоч основні дії відбуваються в Києві та інших українських містах. Таким чином автори розмивають кордони, обʼєднують історію та "привласнюють" собі терени України в думках маленьких глядачів.

Промовистим є також зображення злодіїв у картинах про трьох богатирів: Коливан, Баба Яга, Шамаханська цариця, Морський цар. Всі ці герої – іноземці, котрі начебто посягали на "скрєпи", територіальну цілісність та владу в зображеній Київській Русі.

Не складно провести аналогію, що Баба Яга в костюмі європейської дами – алюзія на "злий Захід", котрий начебто спить і бачить, як взяти під контроль чи то Україну, чи то Росію. В одному з кадрів по правий берег Дніпра автори не посоромилися написати "Болото".

Кожна з частин фільму просякнута пропагандою.

Богатирі, які стали алюзією на армію РФ, вирішують проблеми країни зі "злими сусідами", лізуть не у свою справу, намагаючись "допомогти" іншим народам, а щойно воїни їдуть кудись, з Києвом трапляється якесь лихо: то європейці нападуть, то іноземна цариця вирішить владу захопити.

Це створює в головах глядачів переконання, що українські міста "належать росіянам", столиця України потребує "захисту" від сусідів з Заходу, а люди не можуть уявити життя без царя.

Цілком знайома картина в сучасній пропагандистській повістці Росії.

Керуючись такими брехливими мультфільмами, російські діти ростуть з хибними переконаннями, підтримують війну та зляться на усіх, кого по телевізору називають ворогами, а українські малюки можуть помилково вважати "спільною" історію батьківщини та країни-терористки.