"Протиріччя між Банковою та главкомом уже неможливо вирішити у форматі “перегорнути сторінку”. Час коли можна було б записати спільний відосик чи селфі запостить вже минув і, навіть, якщо таке трапиться, невідворотнє рано чи пізніше станеться. Я маю на увазі відставку Залужного. І я не бачу тут катастрофи", - про це у Фейсбуці пише Віталій Кулик, інформує UAINFO.org.

"Будь-хто, кого призначать главкомом ЗСУ, за рівнем суспільної довіри буде далеко позаду Залужного. Проте, давайте все ж не впадати в міфологізаторство та обожествлення окремих персонажів.

Залужний зіграв історичну роль в зупиненні ворога та у визволенні територій в 2022 році. Він справді був “дорослим” на фоні розгублених та безпорадних нєдорослів. Але це стосується і військового командування також. Можна наводити сотні прикладів некомпетентності окремих командирів того часу. Я вже не кажу про помилки політичного керівництва та масову втечу чиновників з Києва.

Залужний як главком вже увійшов в історію України. Але в кожного є своя роль та свій проміжок часу пікової ефективності. Це жодним чином не означає, що більше не буде таких вдалих моментів як раніше. Мова йде про те, що на цьому етапі нове військове керівництво може дати нові імпульси для розгортання стратегічної оборони. І ще одне - це право верховного главнокомандувача призначати військове керівництво. Воно несе за це політичну відповідальність.

Захисники главкома стверджують, що Залужний “не політик”. Ні. Він уже політична фігура. Звичайно, Банкова до цього доклалася. Але останні медійні рухи середовища, яке орієнтується на главкома, фактично перетворила Залужного на окремий політичний центр сили.

Навколо якого починають, як по орбітам, рухатися окремі діячі та групи інтересів. Ми вже бачимо як активізувалися публічні симпатики Порошенка і яку роль виконували в розгоні інфорподачі блогери з пулу П’ятого президента.

В цих координатах нинішній главком по замовчуванню є політичним гравцем, який навіть “кричущим мовчанням” здатний провокувати хвилювання політичного поля. А свідоме створення інформаційного хаосу в актуальній ситуації – велика загроза для держави.

Нас очікує період турбулентності, ухвалення непопулярних рішень, кризові хвилі тощо. В цих умовах поглиблювати протиріччя між політичним та військовим керівництвом, зберігаючи гарне обличчя в поганій грі... ну м’яко кажучи недалекоглядно.

Друга теза - “західні партнери проти”. Знову ні. Наші партнери з антипутінської коаліції чудово розуміють ситуацію. Очевидно, що Зеленський не пішов би на заміну Залужного без досягнення розуміння цього кроку з боку союзників. Для західних партнерів важлива прогнозованість та стратегічна визначеність. Військове керівництво заявило публічно, що маємо тупик у війні, стелю спроможності. Натомість асиметричних кроків зроблено не було. Про це свідчить позиція, яку відстоює ГШ та командування в недолугих першому та другому варіантах законопроекту про мобілізацію. Але якщо Зеленський бере на себе відповідальність і йде на такий крок як заміна командуючого, то відповідно він щось пред’явив партнерам. В інакшому випадку це було б ризиковано.

Загалом, ми ж розуміємо, що кадрові зміни в Україні давно назріли і мали проводитися ще як мінімум півроку тому. Це стосується багатьох посад, як військових, так і цивільних. І не лише в Кабміні, в ГШ, але й по всій вертикалі. і за всі ці рішення нестиме відповідальність Зеленський, як глава держави", - завершує Кулик.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube