Перший тиждень у навчальному центрі мобілізованого ніхто не чіпає, розповів Андрій Козінчук.

Військовий психолог із групи інженерного забезпечення 67-ї окремої механізованої бригади Андрій Козінчук розповів "РБК-Україна", як відбувається підготовка призовників. Зокрема, він розповів, чи всі чоловіки мають страх при отриманні повістки та чи проходять вони психологічну підготовку у навчальних центрах, інформує UAINFO.org.

"Всі отримують стрес, бо нічого не знають, бояться невідомості. І цей образ у голові дуже страшний. Найстрашніше, що я мав на війні - це шлях на війну, бо незрозуміло було нічого. Там тобі конкретно холодно, голодно, на тебе матюкаються, говорять неприємними словами. Там не страх, а дискомфорт", - каже фахівець.

За його словами, у навчальному центрі готують до війни "опосередковано". Призовник максимально завантажений, його день повністю розписаний: підйом, прийом їжі, біг тощо. Через незвичку може натерти форма або взуття, і в результаті втомлена людина мріє лише про одне - посидіти на табуретці. При цьому потрібно здати мобільний телефон і немає часу боятися "посадки".

Читайте також: Бойовий психолог заявив, що українцям потрібно дати можливість "відкупитися" від мобілізації

З бійцями, що тільки надійшли, психологи проводять бесіду, під час якої дізнаються відповідну інформацію: звідки прибув, хто батьки, де працював, чи є проблеми в сім'ї та ін. Його запитують, наприклад, чому не пішов служити у 2014 році або 24 лютого 2022 року. Отже, проявляється ставлення до служби, мотивація. Водночас призовника знайомлять із навколишнім оточенням: показують, де туалет, душ, кухня, укриття, в яке потрібно бігти у разі обстрілу, хто командир.

"І тиждень бійця ніхто не чіпає. Він ходить на якісь заходи, може дивитися. У процесі він може "прибитися" до якоїсь соціальної групи чи спеціальності. За тиждень знову спілкуємося. Нам не потрібно, щоб він був суперштурмовиком, нам потрібно, щоб він визначився, які його навички нам підійдуть. Тому що армія - це не лише стріляти", - пояснює фахівець.

Він також розповів, як "розкриваються" українці за певних умов завдяки генетичній пам'яті - "карті пам'яті" з попередніх поколінь. Цей ген активізується, коли він потрібний. Зокрема, людина, перебуваючи у стані "жорсткого дистресу", здобуває нові навички, які знаходить у собі. При чому подібні "перетворення" можуть відбуватися з різними людьми - інтелігентами, інтелектуалами, представниками робітничого класу та духовенства. Психолог це пов'язує не з історичними зв'язками із козацтвом, а з біологічною складовою.

Читайте також: Посилення мобілізації в Україні: експерт розповів про загрозу призову всіх без винятку

"За генетичним кодом є така штука, що ми - нащадки козаків, варягів. Особливо в тих, хто сходив на війну, є дві стадії: на війні "як я хочу додому" і вдома "скоріше б вже на війну", третього не дано. На війні людина отримує найяскравіші емоції у світі - не плутати з найкращими. Тобто радість, злість, туга, огида - найвищого рівня. Ти ніколи так живою людиною себе не відчував, як там. І це було неприємно, але ти щось відчував. Ніхто так не відчуває життя, як той, хто відчуває дихання "кістлявої" (смерті - ред.), - каже Козінчук.

За його словами, люди, які пройшли війну, потім розв'язують питання, які раніше вважали дуже складними, або не вважали за потрібне.

"Освідчуються в коханні колишнім однокласницям, бо колись не змогли. Купують речі, які не могли собі дозволити, розлучаються або кажуть своїй дитині, що пишаються нею, приймають рішення. Це відбувається. Як тільки ти приходиш у безпеку, адаптуєшся, тобі знову хочеться заробляти гроші, мати айфон, розумітися на чомусь, мати свій ком'юніті", - стверджує психолог.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube