Вчені з Ірландії дійшли висновку, що кишковий мікробіом дітей, що народилися під час пандемії коронавірусу, досить сильно відрізняється від такого у немовлят, що з'явилися на світ до нього. В організмі таких немовлят виявилося більше корисних бактерій і менше шкідливих. Крім того, "діти пандемії" виявилися менш схильними до алергії, ніж решта дітей.

В організмі кожної людини, як відомо, мешкає величезна кількість різноманітних мікробних угруповань, які відіграють важливу роль у регуляції його метаболізму та імунітету в цілому. Відомо, що на формування кишкової мікробіоти в ранньому дитинстві впливають місце існування, соціальні контакти та епідеміологічні фактори.

Новонароджені діти набувають мікробіом від своєї матері, а пізніше, протягом перших шести місяців життя, — з навколишнього середовища або інших близьких людей, які контактують з ними. Вчені з Університетського коледжу Корка (Ірландія) вирішили перевірити, наскільки кишковий мікробіом відрізняється у дітей, народжених під час пандемії й до неї. Свої висновки команда представила у журналі Allergy, інформує UAINFO.org.

Читайте також: Вчені розкрили новий спосіб знизити рівень цукру в крові

Дослідження проводилося у два етапи. На першому вчені проаналізували зразки калу 351 немовляти у віці шести місяців, а потім зробили це через рік уже у 343 тих самих дітей. Крім того, дослідники протестували дітей на атопічний дерматит та харчову алергію.

З'ясувалося, що у мікробіомі дітей, народжених під час пандемії, було більше біфідобактерій і менше таксонів Clostridia, які виробляють токсини, порівняно з немовлятами, народженими до карантину. Таким чином, у мікробіомі перших виявилося більше корисних мікробів, ніж у кишківнику других. Ймовірно, ця ж обставина вплинула на те, що такі діти були менше схильні до алергії, ніж діти, народжені до пандемії.

На думку вчених, це пов'язано з умовами карантину, де опинилося населення планети під час пандемії коронавірусу. Діти у цей період менше контактували зі сторонніми людьми, а отже, менше хворіли й, відповідно, їм рідше призначали антибіотики. Крім того, карантин міг вплинути на тривалість корисного для дітей періоду грудного вигодовування.

Читайте також: Чому дітям справді слід дотримуватися сталого розпорядку дня. Все більш серйозно, ніж ви думаєте

Виявилося, що лише 17 відсотків немовлят, які взяли участь у дослідженні, потребували антибіотиків до однорічного віку, що корелювало з вищим рівнем у них корисних мікробів, таких як біфідобактерії.

«Це дослідження передбачає новий погляд на вплив соціальної ізоляції у ранньому віці на кишковий мікробіом. Примітно, що нижчий рівень алергії серед новонароджених під час карантину може свідчити про вплив життя та факторів навколишнього середовища, таких як часте застосування антибіотиків, на зростання алергічних захворювань», — розповів лікар-педіатр, один зі співавторів дослідження професор Джонатан Хуріхейн.

Вчені планують повторити свої дослідження, коли дітям виповниться п'ять років, щоб перевірити, чи є довгострокові наслідки змін у їхньому мікробіомі.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube