Є кілька способів, за допомогою яких НАТО може використовувати страх Кремля.

Військово-морська міць НАТО значно перевершує російську. Проблема в тому, що Росія завжди була континентальною державою, чия сила ґрунтувалася на її армії. Видання Business Insider пише, що НАТО може домінувати в океанах, але це не допоможе, якщо російські танки вторгнуться в країни Балтії або Польщу, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Британські експерти вважають, що можна використовувати військово-морські сили НАТО для ведення психологічної війни проти Росії. Точніше, використовувати військово-морську міць, щоб налякати Москву і змусити її спрямувати свої мізерні ресурси на захист величезних берегових ліній, а не на вторгнення до сусідів.

"Змусивши Росію взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення власної оборони в морській сфері, вона відверне найважливіші російські ресурси на завдання, які Альянс вважає менш загрозливими", - пишуть Сідхарт Каушал і Рене Баллетта.

Для Америки та Великої Британії море було іншим: буфером проти вторгнення, дорогою до заморських імперій і способом забезпечити ведення воєн на чужій території. Але для Росії, що має майже 24 000 миль берегової лінії в Європі та Азії, море історично було джерелом уразливості. Хоча російський флот один з найбільших у світі, він існує в основному для захисту батьківщини, підтримки армії та забезпечення стратегічної вогневої потужності, наприклад, з атомних ракетних підводних човнів. Багато крилатих ракет, які протягом останніх двох років завдавали ударів по українських містах, були випущені Чорноморським флотом.

Читайте також: Ситуацію можна виправити: Сікорський назвав три кроки, щоб запобігти глобальній війні

Але контроль над морями в тому сенсі, в якому його визначав знаменитий американський військово-морський теоретик ХІХ століття Альфред Тайєр Мехен, не є завданням російського флоту.

"Метою російської морської могутності є не військово-морська боротьба як така, а забезпечення безпечної та ефективної конкуренції та участі російської держави в конфліктах", - йдеться в повідомленні.

У Кримській війні 1854 року Росія зазнала поразки від британського і французького десанту, який захопив Севастополь. У 2024 році кораблі НАТО можуть запустити керовані ракети великої дальності в серці Росії.

На думку Каушала і Баллетти, є кілька способів, за допомогою яких НАТО може використовувати цей страх. Західні країни можуть проводити навчання, перекидати атомні підводні човни ближче до Росії, інвестувати в безпілотники та гіперзвукові ракети й навіть переобладнати корабельні зенітні ракети, такі як американські SM-2 і SM-6, у зброю наземного нападу.

У міру того, як Росія відновлює свої збройні сили, щоб заповнити величезні втрати, яких зазнала під час війни в Україні, Кремль може відчути себе змушеним спрямувати ресурси на військово-морські, а не сухопутні сили.

Читайте також: Генерал Годжес дав прогноз про напад Росії на НАТО: названо ймовірні терміни

"Тією мірою, якою Північноатлантичний альянс може розширити зону, в якій Росія повинна домогтися заперечення моря, щоб захистити себе від ударів дальнього радіусу дії, він може визначити контури регенерації російських сил", - зазначили експерт. "Цього можна домогтися двома способами: розширивши можливості дальніх ударів по суші та діючи за новими векторами, які Росії історично не доводилося захищати"

Кремлю буде нелегко зміцнити свою морську оборону.

"Хоча Росія може домогтися заперечення моря і певного контролю над морем у прибережних морях, заперечення свободи дій на відстані до 1000 кілометрів і далі буде складним і дорогим для країни, яка також повинна відновлювати свої сили на суші", - зазначено в повідомленні.

Зокрема, хоча Росія має у своєму розпорядженні великий арсенал протикорабельних ракет морського і сухопутного базування, їй бракує можливостей розвідки, спостереження і рекогносцировки для виявлення віддалених морських цілей і наведення на них ракет.

Читайте також: РФ припинила отримувати дані зі супутників країн Заходу, – The Moscow Times

Кораблі - особливо ті, які призначені для дій у відкритому морі, а не в прибережних районах, - також вартісні в будівництві та обслуговуванні в той час, коли російська армія і Повітряно-космічні сили відчайдушно потребують кваліфікованих кадрів. Російські верфі вже перевантажені, а нові кораблі можуть потребувати імпортних компонентів, які блокуються західними санкціями.

Однак Захід також потерпає від обмежень. Як визнають автори, деякі члени НАТО, які межують з Росією, такі як Фінляндія і Норвегія, можуть нервувати через те, що змушують нервувати Росію. І, звичайно, той факт, що Росія історично побоюється нападу Заходу - але ж вона володіє найбільшим у світі ядерним арсеналом. Розпалюючи страх Кремля перед крилатими ракетами, що несуться з моря, виникає ризик викликати ядерну ескалацію.

Проте такий підхід дає змогу використовувати морську перевагу НАТО. Якби у Кремля був вибір, він, імовірно, вважав би за краще витратити ресурси на купівлю танків для війни в Україні, а не військових кораблів для охорони Балтики. НАТО може зробити цей вибір ще більш важким.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube