Зовнішня частина "фюрербункера", ліворуч - аварійний вихід, біля якого було спалено тіла Адольфа Гітлера та Єви Браун / Фото: Bundesarchiv, Bild 183-V04744 / CC-BY-SA 3.0

79 років тому наклав на себе руки Адольф Гітлер — один із найжорстокіших диктаторів і тиранів в історії людства. У 50 років він розв’язав Другу світову війну, у якій загинули десятки мільйонів людей, а в 56 років звів рахунки з життям, програвши її, пише NV, інформує UAINFO.org.

30 квітня 1945 року Адольф Гітлер вчинив самогубство у «фюрербункері» — спеціальному комплексі бомбосховищ у центрі Берліна. Бункер був розташований під будівлею рейхсканцелярії, саме в ньому Гітлер провів останні місяці свого життя.

Початково цей комплекс був збудований у середині 1930-х років як звичайне бомбосховище і не був призначений спеціально для Гітлера, який мав декілька власних окремих ставок на території Третього Рейху та поза ним. Однак згодом бункер було розширено і від початку 1945 року, коли нацистська Німеччина опинилася на межі повного військового краху, нацистський фюрер став користуватися ним постійно як своєю основною штаб-квартирою.

Остаточно Гітлер переїхав у «фюрербункер» 16 січня 1945 року, разом зі своїм штабом та особистим секретарем Мартіном Борманом. У квітні того ж року компанію диктатору склала його коханка Єва Браун, тоді ж у бункер переїхала родина Йозефа Геббельса, головного пропагандиста і рейхсканцлера нацистської Німеччини — зокрема його дружина і шестеро дітей. У бункері мешкали також кількадесят осіб допоміжного, медичного та адміністративного персоналу, тут проходили військові наради за участі Гітлера.

Саме навесні 1945 року перспектива битви за Берлін як останнього бою Другої світової війни в Європі стала невідворотною. Цьому сприяла низка успіхів антигітлерівської коаліції, зокрема Вісло-Одерська операція СРСР зі звільнення Польщі (силами 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів) та Рурська операція союзників — знищення та масштабне оточення останнього великого угруповання німецьких військ на західному фронті. 16 квітня 1945-го Червона армія розпочала остаточний штурм Берліна.

Читайте також: Шляхом Гітлера: Кремль збирає 20 тисяч найманців в Африканський корпус

На початку 1945-го Гітлер лише ночував у бункері, використовуючи непошкоджене крило рейхсканцелярії для військових нарад у своєму кабінеті. Утім, коли авіабомбардування Берліна стали інтенсивнішими, фюрер проводив у підземному сховищі цілі дні, а його особиста кімната була на найнижчому рівні.

Востаннє у своєму житті диктатор піднявся на поверхню 20 квітня, у свій 56-й день народження. Тоді у саду зруйнованої рейхсканцелярії він нагородив Залізним хрестом солдатів-юнаків Гітлер'югенду. Привітати Гітлера приїхали також ключові політичні та військові лідери нацистської Німеччини. Траудль Юнге, одна з секретарок фюрера, згодом згадувала: «Усі тисли йому руку, присягали на вірність і намагалися переконати його залишити місто». За її словами, ці вмовляння були марними. Гітлер волів «лишитися і чекати». Того ж дня радянська артилерія вперше масовано обстріляла Берлін, а днем раніше Червона армія почала оточувати місто. Надвечір 21 квітня радянські танки опинилися на околицях Берліна.

Саме 21 квітня 1945 року Адольф Гітлер вперше вголос визнав, що війну програно. Раніше того дня він віддав наказ контратакувати радянські війська, однак на пообідній нараді в ситуаційній кімнаті дізнався про неможливість його виконання. Тоді диктатор обрушився з розлюченою тирадою на своїх генералів, називаючи їх зрадливими й некомпетентними та звинувативши у поразці у війні. Гітлер оголосив, що залишиться в Берліні, а потім застрелиться. Пізніше того ж дня він запитав Вернера Гаазе, одного зі своїх особистих лікарів, про найнадійніший спосіб самогубства. Гаазе запропонував поєднати дозу ціаніду з пострілом у голову. Гітлер також наказав своєму головному помічнику та ад’ютанту Юліусу Шаубу знищити секретні документи та подбати про знищення особистого потягу фюрера.

До 28 квітня радянські війська просунулася до Потсдамської площі, розташованої приблизно за кілометр від бункера Гітлера, і вочевидь мали плани штурмувати Рейхсканцелярію, про що було повідомлено диктатору.

Невдовзі після опівночі 29 квітня Адольф Гітлер офіційно одружився з Євою Браун: для цього у картографічній кімнаті фюрербункера провели невелику цивільну церемонію. У статусі чоловіка і дружини вони прожили менше ніж 40 годин. Після символічного «весільного сніданку» Гітлер продиктував своїй секретарці Траудль Юнге останню волю і заповіт. Фюрер наказав спалити їхні з Євою Браун тіла після самогубства, а керувати Третім Рейхом у дні його падіння доручив грос-адміралу Карлу Деніцу і Йозефу Геббельсу (як главі держави та канцлеру відповідно). Гітлер підписав ці документи о 04:00, а потім пішов спати.

Читайте також: Ян Валетов: Російський Гітлер виявився двієчником

У другій половині дня 29 квітня Гітлер дізнався, що його італійський союзник Беніто Муссоліні та його коханка були страчені партизанами. Готуючись до самогубства, він наказав лікареві випробувати одну з капсул з ціанідом на своїй собаці Блонді - та померла миттєво.

30 квітня близько 01:00 Гітлеру повідомили, що всі сили, на які він розраховував у битві за Берлін, або оточені, або змушені перейти до оборони. А пізніше вранці, коли радянські війська були менш ніж за 500 метрів від фюрербункера, Гітлер отримав доповідь командувача оборони Берліна генерала Гельмута Вайдлінга про швидке вичерпання боєприпасів у берлінського гарнізону та невідворотне падіння міста найближчим часом. Останній обід у своєму житті Гітлер розділив з кількома секретарями й особистим кухарем, після чого диктатор та Єва Браун попрощалися з персоналом бункера та іншими його мешканцями, включаючи Бормана, Геббельса та кількох офіцерів. Близько 14:30 30 квітня Адольф Гітлер і Єва Браун востаннє зайшли в його особистий кабінет у бункері, де вчинили самогубство. Гітлер застрелився у скроню із власного пістолета Walther PPK 7.65, Єва Браун прийняла капсулу з ціанідом. Через деякий час у кімнату увійшли особистий камердинер Гітлера, Хайнц Лінге, та Мартін Борман. Тіла фюрера і його дружини вони знайшли на дивані, обидва при цьому сиділи.

Читайте також: Чому плакали Путін, Сталін, Гітлер, Мубарак та інші відомі диктатори

Далі, відповідно до вказівки Гітлера, тіла винесли сходами через аварійний вихід бункера до саду позаду рейхсканцелярії, де їх було спалено. При цьому найближчі соратники диктатора, включно з Борманом та Геббельсом, підняли руки у нацистському салюті, стоячи біля дверей бункера. До 18:30 того ж дня вогонь знищив тіла Гітлера та Браун до обвуглених кісток та купок попелу. Пізніше приналежність цих решток Гітлеру встановили за залишками зубів диктатора: їх виявили радянські війська, що захопили рейхсканцелярію 2 травня 1945 року. Йозеф Геббельс та його дружина Магда наклали на себе руки 1 травня, попередньо вбивши і своїх шістьох дітей капсулами з ціанідом.

У ніч на 1 травня нацистська радіостанція Reichssender Hamburg оголосила про смерть Гітлера та назвала Деніца його наступником. Карл Деніц закликав німців оплакувати свого фюрера, заявивши, що той нібито загинув як герой, захищаючи Берлін. Деніц дозволив нацистським силам відхід з боями на захід, щоб уникнути радянського полону.

7 травня 1945 року був підписаний Акт про капітуляцію Німеччини. Від імені уряду Деніца свій підпис під ним поставив німецький генерал-полковник Альфред Йодль, начальник штабу оперативного керівництва Верховного командування вермахту.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube