В Україні можуть примусово вилучати майно для потреб Збройних сил під час війни. Це стосується зокрема житла і транспортних засобів.

Відповідну норму закону сьогодні активно обговорюють у ЗМІ та телеграм-каналах. Втім, як розповів адвокат Ростислав Кравець у коментарі ТСН, вона існувала і раніше, інформує UAINFO.org.

“Що стосується вилучення майна, як рухомого, так і нерухомого у підприємств і в тому числі громадян України, ця норма існувала раніше. Вона перейшла в українське законодавство ще з радянських часів. Зараз на це звернули увагу, звичайно, з огляду на такі втручання в права громадян”, — каже Ростислав Кравець.

Таке рішення може ухвалити місцева військова адміністрація. Це передбачене законом України про правовий режим воєнного стану щодо вилучення майна державного, комунального, приватних підприємств, організацій, а також громадян України для потреб Збройних Сил України. 

“Для цього існують відповідні розроблені порядки. Як я сказав, це не вчора з’явилося, не з новим законом про мобілізацію, а було і раніше. Ще 2014 року це питання також підіймалося і викликало великий суспільний резонанс”, — розповів адвокат.

Читайте також: Хто може не оновлювати дані в ТЦК: адвокат перелічив категорії чоловіків

За словами Ростислава Кравця, якщо йдеться про державне і комунальне майно, то воно вилучається без будь-яких компенсацій. 

“Що стосується майна приватних підприємств, приватних осіб, воно вилучається виключно при наданні відповідних компенсацій. Тут є два моменти. Компенсація може бути надана або одразу, тобто попередньо, у разі наявності коштів, що в наших умовах найменш імовірно. Або протягом трьох років з моменту закінчення воєнного стану рівними частинами”, — пояснив адвокат.

Водночас на момент вилучення майна має бути здійснена його оцінка. Таким чином особа може отримати відповідну компенсацію. 

Вилучити майно можуть у будь-кого у будь-якому регіоні України. 

“Але, звичайно, ми прекрасно розуміємо, що для цього повинні бути якісь об’єктивні підстави. Я не виключаю, що можуть бути певні зловживання з цього приводу. Однак для цього в нас повинні працювати відповідні правоохоронні органи, в тому числі Військова служба правопорядку, яка також за цим слідкує, Державне бюро розслідувань і Служба безпеки України, щоб відповідних зловживань не було”, —  розповів Ростислав Кравець.

Читайте також: Якщо не заплатив 200 тисяч за неявку до ТЦК: чи позбавлять житла та автівки

У разі, якщо особа відмовляється добровільно віддавати майно, тоді ці ситуація може перейти в судову площину. 

“Якщо особа вважає, що це зроблено неправомірно, що підстав для цього немає, вона буде вважати, що її права порушуються, тоді вона може вирішити не виконувати відповідне розпорядження. А далі вже військовій адміністрації доведеться звертатися до суду щодо усунення перешкод користування майном і далі вже виконувати це рішення в порядку, передбаченому законом”, — пояснив адвокат.

За його словами, під час повномасштабної війни вже були випадки вилучення майна на користь ЗСУ.

“Найбільш відомі випадки, коли держава вирішила вилучити майно, наприклад, передати Міністерству оборони завод “Краз”. Ще по декільком заводам були рішення Ради національної безпеки та оборони. Що стосується майна приватних осіб, до нас (До адвокатського об’єднання — ред.) зверталися люди, але там все ж таки врегулювали це питання. Намагалися в транспортної компанії забрати автомобілі і залишити їх без засобів для виробництва. Певним чином без всілякої корупції ми знайшли вихід із ситуації. Компанія придбала відповідний вантажний автомобіль, відремонтувала його і передала для потреб ЗСУ. А тягачі, якими користується компанія, залишилися в неї”, — розповів Ростислав Кравець 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube