У величезному різноманітті порід собак цей красень відрізняється своєю стрункістю, яка надає йому витонченого елегантного вигляду. Він легко рухається, вкритий гладенькою блискучою шорсткою, Його довга вузька морда з високо розташованими вухами одразу викликає симпатію.

Що характерно для італійського хорта

Давайте розглянемо основні риси характеру цієї породи. Варто зазначити, що перш ніж обрати для себе таку породу, як італійський хорт, обов’язково слід підготуватися до їх утримання, набути знань щодо поведінки та фізіології цих собак. Якщо ви вагаєтесь, чим саме краще годувати свого улюбленця, радимо детально дізнатися про раціон італійського хорта та правила догляду за ним.

Отже, собака породи італійський хорт:

• активний та рухливий;

• його прогулянки мають тривати не менше ніж пів години, протягом яких собаці необхідно достатньо бігати;

• розчісувати необхідно як мінімум раз у 7-10 днів;

• слиновиділення у цієї породи незначне;

• його шерсть не є алергенною;

• здатен здійняти галас, любить гавкати, особливо, коли “зустрічає” гостей;

• якщо в оселі є інші домашні улюбленці, перші контакти мають відбуватися під наглядом власника собаки;

• те ж саме стосується першого знайомства з дитиною.

Поведінка італійського хорта

Доволі доброзичливий та компанійський собака, особливо якщо з дитинства привчати його до товариства людей. Він часто притискається до власника та членів сім’ї, демонструючи таким чином свою любов і водночас зігріваючись, оскільки має тонку коротку шерсть. 

Хорт дуже активний, і захопившись здобиччю, може навіть втекти від власника, намагаючись її наздогнати. Важливо пам’ятати, що лапи хорта є тонкими й ніжними, тому навантаження на них має бути помірним.

Історія походження італійського хорта

Давнє походження цієї породи підтверджується тим, що їхні муміфіковані останки часто знаходили в єгипетських пірамідах, що стали гробницями цілих династій фараонів. Тож хорт веде свою історію саме з Єгипту. А чому італійський? Тому що саме римляни стали тими, хто завіз цих тваринок на середземноморські землі. Тут вони стали улюбленцями знатних осіб, які представляли заможні римські та грецькі родини. Було це ще до нашої ери.

У 16-17 сторіччі провідні королівські династії Європи вже не уявляли себе без цих веселих і товариських собак. Варто лише зазначити, що їх тримали при дворах Стюартів, Гогенцоллернів, Ганноверів. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube