Нове дослідження показало, що гора Еверест виросла на 50 метрів за останні 85 000 років.

Це сталося тому, що прилегла річкова мережа врізалася в ландшафт навколо гори, штовхаючи її вершину ще вище. Річкова ерозія створює величезну ущелину, через що Еверест зростає на 2 мм щороку. Це може здатися незначним, але дослідники кажуть, що це лише демонструє, наскільки сильно змінюється поверхня нашої планети з плином часу, інформує UAINFO.org з посиланням на Metro.

Співавтор дослідження, аспірант Адам Сміт з факультету наук про Землю Університету Каліфорнії, сказав: "Еверест – чудова гора з міфів і легенд, і вона продовжує рости. Наше дослідження показує, що в міру того, як прилегла річкова система проникає глибше, втрата матеріалу призводить до того, що гора піднімається все вище і вище".

У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Geoscience, розглядалися темпи ерозії річок Арун, Косі та інших річок регіону. Вони дійшли висновку, що близько 89 000 років тому річка Арун злилася з річковою мережею Косі, що призвело до того, що більше води стало протікати через річку Косі, збільшивши її ерозійну силу. Змив більшої частини землі спричинив збільшення швидкості підйому, підштовхнувши вершини гір вище.

Читайте також:  На Евересті побилися туристи. ВІДЕО

Головний автор доктор Сюй Хан з Китайського університету наук про Землю додав: "Зміна висоти Евересту дійсно підкреслює динамічну природу земної поверхні. Взаємодія між ерозією річки Арун і висхідним тиском мантії Землі дає поштовх Евересту, підштовхуючи його вище, ніж він міг би бути в іншому випадку".

Висота Евересту становить 8 849 метрів, що приблизно на 250 метрів вище, ніж друга за висотою вершина гірського масиву Гімалаїв у Непалі.

Однак Еверест вважається трохи вигнанцем, оскільки три наступні найвищі вершини – К2, Канченджанга та Лхоцзе – відрізняються одна від одної лише приблизно на 120 метрів. Експерти кажуть, що це можна пояснити підйомною силою, спричиненою тиском знизу земної кори після того, як річка, що протікає поблизу, розмила велику кількість гірських порід і ґрунтів. Цей процес призводить до того, що ділянка земної кори піднімається догори, оскільки інтенсивний тиск під землею більший, ніж сила тяжіння, що спрямована донизу.

Сьогодні річка Арун протікає на схід від Евересту і нижче за течією зливається з великою річковою системою Косі. Протягом тисячоліть Арун вирізала значну ущелину вздовж своїх берегів, змиваючи мільярди тонн землі та осадових порід.

Співавтор дослідження доктор Джин-Ген Дай з Університету наук про Землю (UCL) сказав: "В районі Евересту існує цікава річкова система. Вище за течією річка Арун тече на схід на великій висоті з плоскою долиною. Потім вона різко повертає на південь, як річка Косі, втрачаючи висоту і стаючи крутішою. Ця унікальна топографія, що вказує на нестаціонарний стан, ймовірно, пов'язана з екстремальною висотою Евересту".

Еверест – не єдина вершина, яка виграє від стрибка росту. Лхоцзе і Макалу, четверта і п'ята найвищі вершини світу, також зростають завдяки ерозії річки.

Співавтор дослідження доктор Метью Фокс з кафедри наук про Землю сказав: "Еверест і сусідні вершини ростуть, тому що ізостатичний відскок піднімає їх швидше, ніж ерозія руйнує їх. Ми можемо бачити, як вони зростають приблизно на два міліметри на рік, використовуючи GPS-інструменти, і тепер ми краще розуміємо, що є причиною цього".

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube