Під час підводної археологічної експедиції біля берегів італійського острова Сицилія було зроблено сенсаційне відкриття: вчені виявили добре збережені рештки корабля, який датують V-VI століттями до нашої ери.

Ця знахідка представляє величезний інтерес для істориків і археологів, оскільки дає змогу зазирнути в далеке минуле і дізнатися більше про морську торгівлю і суднобудування стародавніх цивілізацій, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Корабель був похований під товстим шаром піску і каміння на глибині кількох метрів. Археологи також виявили поруч із судном кілька стародавніх якорів, виготовлених із каменю та заліза. Це свідчить про те, що корабель використовувався для морських подорожей на значні відстані.

Особливу цінність становить конструкція корабля. Він був побудований за технологією «на оболонці», що характерно для суден стародавнього Середземномор’я. Така конструкція давала змогу створювати міцні та легкі судна, здатні долати великі відстані.

Читайте також: Предки людей з’явилися в Європі на пів мільйона років раніше, ніж вважалось, – дослідження

Вчені створили тривимірну модель корабля і взяли зразки деревини та інших матеріалів для подальшого аналізу. Це дасть змогу отримати детальнішу інформацію про технологію суднобудування того часу, а також про торговельні шляхи та культурні зв’язки між різними цивілізаціями.

Відкриття стародавнього корабля біля берегів Сицилії має величезне значення для науки. Воно дає змогу розширити наші знання про морську історію Середземномор’я і простежити розвиток суднобудування від стародавніх часів до наших днів. Крім того, ця знахідка може пролити нове світло на історію стародавньої Греції та її колоній, які відігравали важливу роль у торгівлі та культурному обміні в регіоні.

Подальші дослідження стародавнього судна допоможуть вченим краще зрозуміти, як люди подорожували і торгували тисячі років тому, які товари перевозили на цих кораблях і які культури взаємодіяли одна з одною. Це відкриття є ще одним свідченням багатої культурної спадщини Середземномор’я і його важливості для світової історії.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube