У неділю, 1 червня, у Польщі стартував другий тур президентських виборів, які визначать, чи залишиться Варшава вірним союзником ЄС, або ж зробить крок до повернення націоналістичних прихильників президента США Дональда Трампа, пише FT, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua.

За посаду глави держави змагаються проєвропейський мер Варшави Рафал Тшасковський з Громадянської коаліції прем'єра країни Дональда Туска та консервативний історик Кароль Навроцький, якого підтримує націоналістична партія “Право і справедливість”. Після того, як Тшасковський з невеликою перевагою переміг у першому турі, який відбувся минулого місяця, опоненти “йшли практично нарівні” перед другим туром голосування.

Трамп демонстрував підтримку консервативному кандидату, зустрівшись з Навроцьким у Білому домі. Міністр внутрішньої безпеки США Крісті Ноем днями закликала поляків “обрати правильного лідера” і назвала Тшасковського “абсолютною катастрофою”.

Перемога Навроцького підбадьорила б євроскептиків та вороже налаштованих до України лідерів, таких як чеський мільярдер Андрей Бабіш, що сподівається повернутися на посаду прем'єр-міністра Чехії після виборів восени, та прем'єр Угорщини Віктор Орбан, який прагне переобратися наступного року.

Читайте також: Кандидат у президенти Польщі організовував повій для гостей готелю, де працював, – ЗМІ

Кращий, ніж очікувалося, результат Навроцького в першому турі голосування став “попередженням” для Туска, який вибачився за недоліки свого уряду. Туск попередив, що президентство Навроцького може зірвати давно обіцяні реформи, які блокував президент Польщі Анджей Дуда, що завершує термін перебування на посаді. Йдеться, зокрема, про скасування судової реформи, проведеної попереднім урядом “Права і справедливості”, яка призвела до заморожування фондів ЄС для країни. Єврокомісія виділила мільярди євро, коли Туск повернувся до влади у 2023 році, але реформи все ще мають бути проведені.

“Перемога Навроцького може стати передвісником відходу Польщі до внутрішньополітичних потрясінь, а його головною місією буде прокласти шлях до повернення “Права і справедливості” до влади. Це підірвало б легітимність уряду Туска і зменшило б його простір для маневру, що, по суті, значно послабило б міжнародну позицію польського прем'єра”, - припустив голова варшавського бюро Європейської ради з міжнародних відносин Пьотр Бурас.

Незалежно від результатів голосування, аналітики кажуть, що виборча кампанія підкреслила глибокі розломи, які пронизують польське суспільство. У першому турі голосування багато молодих поляків підтримали радикальних кандидатів “з обох кінців політичного спектру”. 

Перемога Тшасковського зміцнила б крихку коаліцію Туска і дала б йому мандат на прискорення реалізації реформ. Але прем'єр і надалі перебуватиме під тиском необхідності виконання своїх зобов'язань.

Напередодні голосування в неділю Туск наполягав, що, навіть якщо Навроцький стане президентом, він не призначить дострокові парламентські вибори до чергових, запланованих на 2027 рік.

“Президентство Тшасковського збереже нинішній курс уряду у внутрішній і зовнішній політиці, але це не означає, що поляризація закінчиться і що в 2027 році не буде нової битви”, - каже політолог з Університету імені Адама Міцкевича в Познані Дорота Піонтек.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube