Попри погрози російської пропаганди відповісти ядерним ударом на українську операцію "Павутина" проти російської стратегічної авіації, такий сценарій є малоймовірним. Натомість Україні вчергове вдалося досягти ефекту оперативної несподіванки, щоб уразити законні військові цілі РФ.

Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни, аналітики якого озвучують п’ять основних висновків після операції "Павутина", внаслідок якої Україна завдала історичного удару по російських авіабазах та літаках стратегічної авіації Ту-95, Ту-22М3 та А-50, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Фахівці ISW констатують, що Україна продовжує вдосконалювати технології та тактику застосування безпілотників, щоб досягти ефекту оперативної несподіванки та успішного уразити російську тилову військову інфраструктуру. Інформація СБУ про запуск FPV-дронів поблизу російських авіабаз свідчить про те, що дронам, ймовірно, вдалося уникнути дії російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) та позбавити російську ППО часу для виявлення безпілотників. Тож тактика застосування FPV-дронів, а не безпілотників далекого радіусу дії літакового типу, допомогла операторам дронів забезпечити оперативну несподіванку, завдати максимальної шкоди та мінімізувати вікно реагування Росії.

Мапа уражених російських авіабаз / Інфографіка: ISW

Українська операція проти російських літаків стратегічної авіації може принаймні тимчасово обмежити здатність Росії завдавати ударів безпілотниками та ракетами великої дальності по території України. Операція була спрямована проти літаків, які Росія використовує для запуску крилатих ракет по Україні, а також літаків раннього радіолокаційного попередження та управління, які Росія використовує для ідентифікації українських систем ППО та координації цілей російських винищувачів. Саме з літаків Ту-95 та Ту-22М3 РФ регулярно запускає по Україні крилаті ракети Х-101/Х-555. А збиття російських літаків А-50 раніше тимчасово обмежувало діяльність російської авіації над Україною. Тож, як вважають в ISW, операція "Павутина" може поставити перед росіянами проблему перерозподілу систем ППО, щоб покрити набагато ширший діапазон російських територій, а також проблему додаткового розгортання мобільних груп ППО, які зможуть швидше реагувати на можливі подібні удари українських безпілотників у майбутньому.

Читайте також: Уражено 41 російський бомбардувальник: розкрито подробиці 1,5-річної спецоперації

Заміна літаків, пошкоджених та знищених Україною внаслідок операції "Павутина", стане проблемою для Росії. У вересні 2023 року Forbes повідомляв, що один літак А-50 коштує приблизно 500 мільйонів доларів, а видання Kyiv Independent 1 червня повідомило, що Росія наразі має менше ніж 10 літаків А-50 в експлуатації. Український військовий оглядач Юрій Бутусов 1 червня нагадав, що українські війська знищили деякі стратегічні літаки, які Росія наразі не виробляє. Пов’язаний з Кремлем російський «воєнкор» уточнив, що Росія більше не виробляє шасі для бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, і зазначив, що ці шасі неможливо замінити. The Economist повідомив 1 червня, що Росія, ймовірно, має загалом менше ніж 90 літаків Ту-22, Ту-95 та Ту-160 у робочому стані. Українські джерела нещодавно зазначали, що Росія дедалі частіше використовує літаки Су, а не стратегічні бомбардувальники, для запуску крилатих ракет (зокрема з літаків Су тактичної авіації запускають ракети Х-59/Х-69 — прим. ред.). В ISW припускають, що Росія, ймовірно, використовує Су, щоб не ризикувати своїми стратегічними бомбардувальниками і може бути занепокоєна їх обмеженою кількістю.

Після операції "Павутина" російські чиновники та «воєнкори» здійняли хвилю звинувачень щодо російського керівництва — зокрема критикуючи нездатність захистити військову інфраструктуру РФ від ударів українських безпілотників. В ISW нагадують, що такі хвилі скарг були поширені у РФ протягом усієї війни після успішних українських ударів. Так, депутат Державної думи Росії та колишній заступник командувача Південного військового округу (ПВО) генерал-лейтенант у відставці Андрій Гурульов (раніше він вже виступав із критикою Міністерства оборони Росії та був звільнений з посади в оборонному комітеті Думи) звинуватив російські спецслужби у недостатньому захисті авіабаз. Він обурився і тим, що вантажівки мали змогу дістатися так близько до цілей. Крім того, російські «воєнкори» висловлювали обурення, що вище військове керівництво Росії продовжує ігнорувати необхідність захисту військових об'єктів та покладається на той факт, що багато критично важливих об'єктів військової інфраструктури РФ розташовані далеко від України. «Воєнкори» стверджували, що таке ставлення неодноразово призводило до «масових» провалів та до спроможності України атакувати через кордони та в повітряному просторі Росії. «Воєнкори» особливо критикували рішення командування дислокувати стратегічну авіацію на відкритих майданчиках з недостатнім захистом. Раніше російські «воєнкори» неодноразово скаржилися на нездатність РФ адаптуватися до регулярних успішних ударів України по російських об'єктах проти Росії та вчитися на помилках воєнного часу.

Читайте також: "Українці підняли планку до захмарних висот": західні експерти про атаку на аеродроми РФ

Російські державні пропагандистські ЗМІ та «воєнкори» намагалися представити удари України по законних російських військових цілях як нібито підрив ядерної стабільності Росії та підставу для російської ядерної відповіді. В ISW наголошують, що такий підхід відображає неодноразове брязкання ядерною зброєю, яке Кремль використовує протягом всієї війни, щоб запобігти підтримці України Заходом. Зокрема російське пропагандистське видання "Московский комсомолец" посилило заяви російського політолога Сергія Маркова про те, що українські удари по авіабазах у Росії нібито є підставою для застосування ядерної зброї згідно з ядерною доктриною Росії, оскільки атака була спрямована на стратегічний ядерний потенціал Росії. Чимало російських «воєнкорів», включаючи пов’язаних з Кремлем військових блогерів, зробили аналогічні заяви щодо доктринальних підстав застосування російської ядерної зброї та прямо закликали Росію застосувати ядерну зброю проти України у відповідь на операцію Павутина.

У цьому контексті аналітики ISW нагадують, що Росія намагалася використовувати ядерну риторику протягом усієї війни, щоб вплинути на Захід, обмежити допомогу Україні або спроможності України у тому, щоб розвивати власні ударні можливості. Володимир Путін підписав оновлену ядерну доктрину Росії у листопаді 2024 року після того, як Сполучені Штати дали зелений дозвіл Україні на далекобійні удари по Росії. Тоді ISW оцінив, що ці доктринальні оновлення ядерної доктрини були частиною зусиль Росії, спрямованих на те, щоб змусити західних політиків утриматися від надання додаткової підтримки Україні.

ISW продовжує оцінювати, що оновлена ядерна доктрина РФ не становить суттєвої зміни в ядерній позиції Росії, доктрині чи загрозі застосування ядерної зброї, а використання Росією ядерної зброї в Україні залишається малоймовірним. Україна раніше вже знищувала російські стратегічні бомбардувальники та завдавала далекобійних ударів по російських авіабазах, на яких розміщені стратегічні бомбардувальники, а також ударів по підприємства з виробництва стратегічних бомбардувальників, нагадують фахівці Інституту вивчення війни.